<
Андрій Бокоч

Прибічники філії рпц (упц мп) виставляють варти, ігнорують рішення органів державної влади, не допускають комісії та штучно затягують суди

11:39 | 20.08.2026 / Погляд / / коментарі 2

За моєю спиною – древній дерев’яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам’яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи.

Пам’ятка архітектури і містобудування національного значення, сакральний скарб – одна із найстаріших дерев’яних церков на Волині!

А ще храм сумновідомий судовою тяганиною, яка триває вже не один рік.

Релігійна громада Православної Церкви України має всі офіційні документи, зафіксовані державою, але віряни не мають доступу до святині. Прибічники філії рпц ( упц мп ) виставляють варти, ігнорують рішення органів державної влади, не допускають комісії та штучно затягують суди, не нехтуючи й агресією та шарпаниною.

Минулого тижня відвідав уже вдруге судове засідання, а всього їх вже незабаром буде п’ятдесят ! І вкотре московити вдаються до махінацій – на цей раз їх цікавила ще березнева ухвала щодо державного реєстратора…

Відверто кажучи, дивує така реакція держави і правосуддя на цю всю історію.

Народний депутат Ігор Гузь і його команда реагуватиме на ситуацію.

Неодноразово як депутат Волинської обласної ради разом із колегaми розглядали перипетії навколо храму в Камені-Каширському на засіданнях тимчасової контрольної комісії облради з питань утвердження української Церкви, залучали представників правоохоронних органів, звертались офіційно до інстанцій.

Віряни ПЦУ не опускають рук. І хоча закон на їх стороні, й далі чекають на рішення суду. Але чи поставить це остаточно крапку?..

Детальніше – в публікації: Півтора року без доступу до святині: як у Камені-Каширському упц мп блокує передачу храму громаді ПЦУ та затягує суди

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...
Аліна Михайлова
12.08.2026
«Вони воюють, щоб ми могли жити». Ці 4 фото зроблені в один день. Сьогодні. Практично в один час. Київ та східний фронт. Третій день поспіль мені на стаб привозять згорівших бійців в страшних опіках. Термобаричні скиди - ...