Останній суд «терориста» Мартинюка

Відбувся у Києві, у Вищому Спеціалізованому суді України із цивільних та кримінальних справ 29 січня 2015 року. Остання гастроль у цій, так би мовити, трагікомедії помічника прокурора м. Нововолинська Івана Васьовчика. Після чого він покинув нас. Відбувши до Луцька на… підвищення по службі. За особливі заслуги, очевидно, при скоєнні «хороших і потрібних» справ у нашому місті. Довго про нього тут пам’ятатимуть… Проте, все по-порядку.

За нібито, терористичну діяльність, 17 жовтня 2012 року із подачі тодішнього прокурора міста Олександра Сліпчука, Нововолинський міський суд запроторив до Луцької психіатричної лікарні № 1 закритого типу громадянина В.Мартинюка із тяжким і трагічним вироком. На примусову психіатричну експертизу. Зі всіма можливими і неможливими порушеннями «Закону України про психіатричну допомогу» та Конституції України, у Розділі ІІ – «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Проте, «експертиза» затягнулась. Василь Мартинюк провів там, не багато і не мало – 227 днів. Мабуть, на ньому відгострювали та шліфували свою професійну майстерність практиканти-психіатри із медичних ВУЗів, здійснюючи різноманітні лабораторні дослідження. Як на сірій миші. Величезними зусиллями громадських організацій та дружини, а також при немалому сприянні міського прокурора О.Л. Решетника, що замінив О.Сліпчука, Василя вдалося нарешті звільнити. Але, знову ж таки, Нововолинська міська прокуратура подала апеляцію, яка Луцьким апеляційним судом задоволена не була. Перемога українського правосуддя? Можна було спокійно ставити крапку. Але ж ні! Після довгих процесів у судах різних інстанцій, 16 жовтня 2014 року за підписом обласного прокурора Вадіма Максімова, В.Мартинюку надійшло повідомлення про направлення його справи до столичного Вищого спеціалізованого суду міста Києва для іще одного судового, на цей раз касаційного розгляду. Швидко справи паперові прокурорські робляться, та помалу суди здійснюються. Вже й міського прокурора Нововолинська О.Решетника «пішли» на пенсію, замінивши О.Шпотою. І прокурор І. Васьовчик до обласного центру відбув. А міський прокурор Нововолинська О. Сліпчук переїхав до Турійська, обійнявши посаду районного і встигнувши довший час там попрацювати. І можливо, за старою звичкою, отримати круту комунальну квартиру у престижному районі та й приватизувати її, як колись у Нововолинську… Встиг побувати і на пенсії. Після чого, знову був покликаним на роботу А.Коцурою та обійняв посаду заступника обласного прокурора Волині. Де й знаходиться донині. Як вам ведеться, Олександре Максимовичу? Совість за Василя Мартинюка, який страждав, ніби у сталінських застінках у тій психушці, не мучить? Отак і я подумав. Де вона, та совість, що деспотичною і сталінською навіки залишилась? А іще одну квартирку у місті Луцьку, встигли прихопити і приватизувати чи так і живете у готелі, а на вихідні – у Ковель? Цікаво, а новий обласний прокурор В.Максімов, якого, ви теж очевидно долучили до цього беззаконного і страшного діла, знає про ваші тодішні переслідування патріота В.Мартинюка за правду? І чи він подав вже вашу кандидатуру на люстраційну процедуру очищення із метою кришталевого сяйва правди, посеред прокурорських лав на Волині? Ще ні?! Тоді хай подає на самого себе. Якщо інстинкт самозбереження під дією «системи», цілком і повністю втратив.

І насамкінець. УБОЗ у Нововолинську ліквідовано вже давно. Міський відділ СБУ на чолі із начальником – два тижні тому. Вивезли все – досьє, документи, боєприпаси, архіви і зброю. На квітень 2015-го планується велике переселення «народних» прокурорів із міської прокуратури у Володимир-Волинський – створюється зведена, міжрайонна. Кажуть, що і міське управління юстиції теж переведуть туди. Можливо, й суд. Які зоряні часи для місцевої владної команди настають! Прямо таки, казкові перспективи на тлі майбутньої зони особливого інвестиційного розвитку на території Нововолинська. Ото я собі й думаю: хай може, заберуть і всю нововолинську стародавню владну команду із В.Сапожніковим на чолі? Із їхніми печерними звичками, диктаторськими та деспотичними донецькими замашками, насаджуванням комсомольсько-комуністичної вірності вождю, добору кадрів у міську раду за ознакою особистої відданості, і як наслідок – імовірних безпрецедентних крадіжок бюджетних коштів, комунального майна та землі. Завищеннях цін при закупівлях продуктів, «відкатах», поборах, хабарах та інших гидотах, що прижились на наших теренах за 20 років. А ми, територіальна громада, почнемо писати історію нашого Нововолинська із чистого аркуша. Без інтриг і корупції. Без злодюг і бандюків на зарплаті. Без міськрадівських депутатів, типу – «задеру руку: може «папа» щось дадуть?!» Без кумів, сватів і свояків, поборів, хабарів та «червоних директорів». Нещодавно міський голова Володимира-Волинського П. Саганюк сказав, що корупція у княжому місті перебуває в стадії ембріональному розвитку. Петре Даниловичу! То може, візьмете на своє утримання і нашу задавнену команду спорохнявілих трутнів? Вік дякувати будемо.

08.02.2015 року Анатолій Бідзюра,
голова ГО «Україна + Польща», член Громадського Люстраційного комітету. Нововолинськ, Волинь