Труба з нечистотами біля 2-ї шахти в Нововолинську – “запасний аеродром” водоканалу

Труба, з якої наподалік села Морозовичі гримуча суміш витікає просто в ґрунт, належить підприємству “Нововолинськводоканал”.

Інтернет-видання “БУГ” повідомляло, що на околиці Нововолинська, в районі шахти №2, неочищені стоки зливаються просто на землю. Територія, де проходить труба з відходами, належить водоканалу. Відтак, представники ЗМІ поцікавилися коментарем директора підприємства “Нововолинськводоканал” Володимира Озімчука, який надав наступне пояснення:

“Це територія очисних споруд. Хто має право лазити по наших очисних? Це наші мулові майданчики, на які ми скидаємо сирий осад. Потім він фільтрується і торф, що лишається, вивозимо людям на поля, роздаємо.

Підняли весь виконком. Ми пишемо пояснення офіційно. На місці були інженер, еколог та представники влади. То труба, яка виходить з очисних, там очищаються наші каки-маки і туди спускаються на відстій. Вони відстоюються, рідина відійде, а лишиться торф. Тоді цей торф фермери забирають як добриво. На цю площадку ми викидаємо раз в рік, а може раз в 2 роки. Коли не встигаємо дренувати – то це в нас як запасний аеродром. Дуже рідко туди скидаємо”.

Дренування – операція зневоднення шляхом вільного стікання вологи, дозволяє видалити тільки зовнішню, так звану гравітаційну вологу. Дренування бере участь в зневоднюванні продуктів збагачення на грохотах і здійснюється на дренажних складах, зневоднювальних бункерах, елеваторах.

Як же не пощастило журналістам “БУГу” якраз у той “єдиний” за два роки випадок скидання відходів потрапити на “запасний аеродром” водоканалу! Очевидно, з таким “удобренням” врожай у фермерів цього року поб’є всі рекорди.

Нововолинське підприємство очищує відходи. Де не ступала нога пересічного громадянина.

Те, що нечистоти знаходяться неподалік від водяних свердловин, турбує тільки людей, які живуть поряд. У селі Морозовичі мешканці збирають підписи під зверненнями із проханням припинити їх труїти.

Поки чиновники та відповідні служби у поті чола працюють над дослідженням причини “ароматів”, з комісіями та перевірками, екологічними службами, робота з “очищення” триває. Цікаво, скільки тон гримучої суміші вже потрапило під землю?