<

Соцклуб «Veterans GO» за участі володимир-волинців робить доступними гори для ветеранів з інвалідністю

Цей запис опубліковано більш як рік тому
10:40 | 26.11.2020 / Володимир / /
Перегляди
5
/ Коментарі відсутні

Співзасновниця ініціативи розповіла Юлія Філіпович про соціалізацію, унікальний візок та підйом на Говерлу. Історію розповідає Доступно.ua.

Участь у проекті також активно бере чоловік Юлії Руслан (на головному фото). Раніше про подружжя вже писали на сторінках БУГу.

Так вони допомогли виготовити захисні щитки і передали лікарям весною 2020-го року.

Ветерани-бізнесмени

Ми всі активні члени ініціативи познайомились під час навчання. Це була Київська бізнес-школа для ветеранів. Ми дружно пішли ставати бізнесменами (сміється).

Одним із завдань у бізнес-школі було організувати фандрейзингову кампанію. Куди потім направляти гроші ми обирали самі. І в процесі розвитку ідеї дізнались, що у Львові, де зародилась і наша ініціатива, є організація — On 3 wheels. Вони займаються підйомами в гори людей з інвалідністю. У співпраці з ними ми адаптували цю ідею до ветеранської теми. 

Щоб зібрати кошти ми влаштували аукціон. Частина лотів пішла від нас, а іншу запропонували знайомі. Наприклад, моя картина технікою стрінг арт (створення зображення завдяки нитками та цвяхам), були вироби з кераміки, з бетону від хлопця, що займається цим професійно. Загалом, всі лоти дотичні до теми мистецтва. 

Гори. Гори? Гори!

Не лише гори. Хоча все почалось саме з них. Більшість нашої команди — люди, які займаються активним туризмом: ходять у походи, сплави на річках, підйоми в гори, спорт. Правильним було робити те, що ми вміємо, любимо та хочемо поділитися цим з іншими.

Ми зрозуміли, що в нашій державі стільки ветеранів, у яких після війни внаслідок травм знизився рівень мобільності. А в нас поруч Карпати. Усі умови для підйомів. До того ж, багато ветеранів — це люди з інших регіонів України. І вони або раз колись давно були в горах, або взагалі там не були. Зокрема перший же хлопець, з яким піднімались, він ніколи не був у Карпатах. І його емоції, коли він вперше побачив краєвид у горах — це щось неймовірне.

Звичайно, ми не обмежуємось цим. Завжди говоримо: якщо людина хоче — йдемо в гори, захоче на море — можемо туди. Крім того, влаштовуємо трейли (біг пересіченою місцевістю). Власне тип активності є другорядним фактором, головне її проведення. Це частина реінтеграції та реабілітації людей. Вони не просто повернулися з війни, а ще й з травмою. А в підйомах хтось весело спілкується протягом всього сходження, інший — більше в собі та милується краєвидами. Отримують новий досвід, знайомляться з людьми, добре проводять час. А, отже, ми досягаємо своєї мети.

Ми мали здійснити лише один підйом

Таким був початковий план. Піднімаємо людину в гори, здаємо проєкт у бізнес-школі, розходимось. Усе. Проте план провалився ще етапі збору коштів. Ми зібрали одразу на два підйоми. Так далі і продовжувалось: під час першого підйому ми нафанрейзили кошти на третій, а на другому — на четвертий. Це наклало на нас приємні зобов’язання. 

Перші рази On 3 wheels ходили з нами, радили, допомагали. Ми дуже влилися в процес та усвідомили, наскільки це крута ідея. Вона не може обмежитись двома, трьома, чотирма підйомами. Не має так бути. 

Здійснили чотири підйоми, за кошти зібрані з фандрейзингу. А тоді вперлися в недостатнє фінансування. І це така точка, коли маєш вирішувати: чи ця перепона тебе зупинить, чи ти робитимеш щось нове та незвичне для себе, щоб подолати її. Оскільки вже вирішили, що бачимо шлях лише вперед, то почали писати гранти. 

Часом унікальність — це виклик

Коли з нами в похід іде людина на візку, то вона долає шлях не самостійно та не в своєму візку. Вона пересідає в спеціальний візок — джульєтку. Чотири людини несуть цей візок. Поки з нами ходили On 3 wheels, проблем не було. Проте почався літній сезон, вони самі ледь не кожного тижня ходять у гори, а тому їхня джульєтка постійно в роботі. Тоді й виявилось, що в Україні такий візок є лише в єдиному екземплярі, саме в них. 

Завдяки фінансуванню ми змогли замовити собі окрему джульєтку та достатньо туристичного спорядження. Не просто для одноденних походів, а з ночівлею, наметами, вогнищем. Завдяки цьому почали катати активніше. А тому виросла потреба в фінансовій підтримці: почали залучати ветеранів-бізнесменів, партнерів. Розуміємо, якщо хочемо більше катати в гори, то це постійний пошук партнерів. А тому приймаємо правила та знаходимось у ньому.

За період з 2018 по 2020 здійснили 9 подій: 5 підйомів на вершини, 3 трейли та один сплав. Звісно, цей сезон трохи зіпсувала пандемія та ми здійснили три сходження. Проте на наступний рік збираємось відновити активний темп.

Підйом на Говерлу — це топ

Людей, що ходять у гори цим маршрутом не здивуєш, але для нас це було справжнім викликом. Ми чекали на сходження на Говерлу. А підкорили лише цього року. Було активно. Трохи важко. Місцями дуже важко. Але це водночас дуже згуртувало команду. У нас команда по-хорошому трохи схиблена: чим важче, тим більше ми кайфуємо від процесу та результату. І результат перевершив усі наші очікування. Ми піднімали дуже круту дівчину. І не знаю, чи змогла б я бути в джульєтці при підйомі. Це настільки потребує довіри тим, хто тебе несе.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

26 Квітня, П’ятниця