<

Повістку до війська попросив сам, – кухар-віртуоз, який служить у волинській теорбороні

Цей запис опубліковано більш як рік тому
10:42 | 26.08.2022 / Новини / , /
Перегляди
349
/ 1 коментар

Євген – ровесник Незалежності, народився 1991 року. Нині чоловік служить кухарем в одному з батальйонів 100-ї окремої бригади тероборони Волині.

До широкомасштабного вторгнення рашистів він упродовж багатьох років працював шеф-кухарем у відомих ресторанах і в рідному Луцьку, і на Закарпатті (саме звідтіля його вміння готувати бомбезний бограч), йдеться на сторінці бригади у фейсбуці.

Стаж цивільної служби кулінарному мистецтву у Євгена вже солідний – 11 років.

«Починав у їдальні. Потім один ресторан, другий, третій… У 24 роки вперше став шеф-кухарем. Дали мені 20 людей у підпорядкування. Сказати чесно, спершу не знав, що з ними робити і куди самому подітися. Але нічого – впорався», – усміхаючись розповідає Женя, якого в армії називають не інакше, як Шеф.

А ось що розповідає Євген про свій шлях у волинську бригаду тероборони:

«Мав вихідний – пішов на базар купити свіжих продуктів, аби приготувати рідним вечерю. А там якраз ходили співробітники військкомату – роздавали повістки. Хлопці розбігалися. А я замислився на хвильку, підійшов і сам попросив повістку».

Проте це рішення насправді спонтанним не було. Як зізнається віртуоз кулінарної справи, про військову службу замислювався давно. Адже тато Євгена був учасником АТО. Згодом чоловік захворів, а торік відійшов у кращі світи. Тож думки щодо продовження батькової справи – захищати Україну – крутилися в голові ще до широкомасштабного вторгнення.

Нині Євген служить кухарем в одному із окремих батальйонів бригади тероборони. Щодня готує сніданок, обід та вечерю для 70-80 людей. Меню складає, зважаючи на наявні на складі продукти. Головне – аби було смачно та ситно. Хоча іноді балує співслужбовців чимось оригінальним – як-от закарпатський бограч.

А ось коронною стравою Євгена у довоєнному житті була качина ніжка конфі. Про всяк випадок цікавимося у Шефа, чи мають шанс скуштувати цю смакоту товариші по службі.

«Для того треба ду-у-уже багато качок. Та й готується ця страва впродовж 11 годин – качатина томиться у власному жиру. Хоча знаєте… Після Перемоги України над рашистами я таки знайду можливість приготувати для кожного нашого бійця справжню качину ніжку конфі!», – обіцяє Шеф.




один коментар
  1. А чому тоді сам добровольцем не пішов до центру комплектування і повістки не потрібно було би по базарах шукати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

26 Квітня, П’ятниця
25 Квітня, Четвер