Шофер Любомльської сільгосптехніки уже 15 років живе без шлунка

Шофер Любомльської сільгосптехніки Василь Петрук – ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Через передозування радіацією став інвалідом, втративши шлунок.

Про це пише Район. Любомль.

Петруку довелося працювати шофером, вивозити речі із зони відчуження.

«Коли ледь займалося на світ, ми виїжджали з Опачівки, діставалися 30-кілометрової зони, де проходили санобробку, загружали речі мешканців, знову нас «обробляли», і ми поверталися в Опачівку. Працювали вдень по 12-14 годин, при нормі – 6», – каже він.

Працювали без жодних засобів захисту.

«Спочатку не відчував нічого. Із розформуванням нашої організації ще працював трохи, хоч почав отримувати пенсію у 50 років, у 1993-му», – зізнається він.

Його дружина Галина Петрук розповіла: «Лихо спіткало Василя, коли 6 років уже був на пенсії. З 90 кілограмів лишилося трохи більше половини. Ні їсти, ні пити не міг: щодня готувалися до найгіршого. Приймав ліки, які радили добрі люди, але легше не ставало».

Два роки – у безсиллі, у зневірі і без допомоги держави. Луцьк, Київ, Івано-Франківськ: консультації, відмови навіть професорів. І лише у 2001 році, підключивши до пошуків спасіння батька, чоловіка та діда всю родину, знайшли такого «лікаря-рятівника» у місті Рівному. Гарантій не давав, але операцію зробив удало.

Уже 15 років чоловік живе без шлунка. Але отримує лише мінімальну пенсію чорнобильця-інваліда. Ніхто не порадив стати на облік у військкоматі, адже заслужено мав би статус учасника війни. Всі документи зберегла – довідки, посвідчення, рішення суддів, та отримуємо лише комунальні пільги – на воду, світло, телефон. А він же вдвічі більше відпрацював у зоні.