Петро Сарабуна: «Рибництво, то не проста справа: потребує і праці, і знань»

16-го березня виповнилося тридцять п’ять років, як Петро Григорович Сарабуна був призначений директором Волинської рибоводомеліоративної станції, що в Павлівці Іваничівського району. Після розвалу Союзу підприємство було приватизоване і дістало назву приватне сільськогосподарське підприємство П.Г.Сарабуни “Павлівська риба” .

— Петре Григоровичу, хочеться запитати, а освіта у Вас пов’язана з рибництвом?

За освітою я меліоратор. Хочу сказати, що не проста це справа -рибництво. Потребує і праці, і знань. Помалу передаю справи синові Петрові. Мені вже 68 років. А з ним разом 20 років працюємо.

— Ставки маєте в оренді. Скільки гектарів?

123 гектари загальною площею. Водного плеса- 80 гектарів.

— У що це Вам обходиться?

Орендна плата за водойму у населеному пункті майже в десять разів більша, як поза населеним.  За 49 гектарів водного плеса в межах населеного пункту сплачуємо 473 тисячі гривень. Але є приємна новина, з 25 листопада Міністерство агрополітики затвердило новий порядок оцінки землі. Землі водного фонду для риборозведення будуть оцінюються в населеному пункті майже так, як і за межами. Дорожче лише в 1,2 рази.

— Зрозуміло, це тільки оренда. А загалом скільки потрібно вкласти у ставок, щоб була віддача?

Я нещодавно виступав в Центрі Зайнятості на уроках “Зимова агрошкола” для тих, хто хоче займатися рибництвом. Щоб ефективно працювати, потрібно  на один гектар вкласти сорок тисяч гривень. Це кожен рік. Що входить у ті 40 тисяч? Посадковий матеріал. На один гектар потрібно 400-450 кілограмів малька, 2-3 тонни зерна. Ну, звичайно, господарські витрати потрібно рахувати, заробітну плату. Реально вдається отримати з гектара водного плеса 1,0-1,2 тонни риби. Рентабельність при такому господарюванні за межами населеного пункту – 20-25%. В межах населеного пункту, якщо рахувати оренду, виходять збитки.

— Що зараз робите?

Виловлюємо рибу, сортуємо, відбираємо мальок, запускаємо в ставки. Продаємо мальок.

— Яку рибу вирощуєте? І чи має бути якесь правильне співвідношення у водоймі цієї риби?

Вирощуємо коропа, товстолоба, білого амура, щуку, карася. А співвідношення: на один гектар має бути 200 кілограмів коропа двохрічки, 50 кілограмів товстолоба, і білого амура і щуки половину від товстолоба. Це все, звичайно, умовно і залежить від фактичного стану ставка.

— Годівля ж має значення?

Так. В раціоні має бути не  менше 20% природного корму і 80% кормів треба забезпечити. На 1 гектарові має бути 4-5 кормових місць для підгодівлі риби. За Союзу годовували комбікормами. 5-6-ть вагонів приходило на рік. Зараз годуємо, як виходить. У жнива беремо зернові відходи, відходи ріпаку теж годяться. До 300 тонн зерновідходів згодовуємо за рік.

Японія і Голландія виготовляє збалансовані корми для годівлі риби, що можна її вирощувати без природного корму, в спеціальних лотках чи басейнах.

— Риба має безліч хвороб. У Вас є ветеринар?

То правда, хвороб у риби багато. Сам справляюсь за ветеринара. Робимо профілактику від багатьох захворювань. На зиму ставки спускаємо, щоб промерзла земля. Далі проводимо обробку. Коли рибу пересаджуємо, обробляємо хімічними барвниками. Від краснухи сильно страждали. Застосовуємо метиленовий синій барвник.

— Щоб продавати рибу, які потрібні документи?

Має бути ветеринарна експертиза риби. Ми її робимо двічі на рік в Хмельницьку, у зональній ветеринарній лабораторії. А ще – декларація виробника і накладна.

— Як реалізовуєте рибу?

В основному вивозимо на базар. Маємо дві машини. Одна їде в базарні дні в Іваничі, Нововолинськ, Павлівку, друга -в Червоноград. Якщо здавати оптом, багато втрачаємо.

— Багато людей працює у Вас?

Шість чоловік. Це механізатори, продавці, рибоводи. Доводиться одній людині виконувати різну роботу, залежно від того,що треба робити.

— Бракон’єри надокучають?

Було і сітками, і електовудочками, і вудочками ловили. Як у нас раніше говорили: все колгоспне, все моє. Сторожували. Але й збитків було. І як, кажуть, найбільший злодій, то свій злодій. Бо знає, де, як і коли можна вкрасти. Поставив чотири відеокамери. Плануємо доставляти ще, щоб мати огляд. Але хочу сказати, що у молодого покоління вже інше мислення. Вони розуміють, що це праця, вкладені кошти.

— Думаєте, питання бракон’єрки вирішили?

Є таке поняття, як десятина. Всього не збереш. Так от цю десятину треба списати: на злодіїв, інспекторів . Якщо вкладаєшся у ці 10%, можна спокійно спати.