ІНФОРМАЦІЙНИЙ САЙТ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ!
Пятниця, 20 жовтня 2017, 20:55

Олександр Коновалюк: “Складається інколи враження, що нашій державі освіта не потрібна”

2+


У агротехнічному коледжі, як і у більшості вищих навчальних закладів нині гаряча пора – студенти здають останні іспити, а випускники захищають дипломні роботи.

Тим часом керівництво закладу вже працює над підготовкою до вступної кампанії, яка стартує одразу ж після випускного. Про те яким був навчальний рік 2016-2017 та які перспективи у цього навчального закладу, зважаючи на непросте реформування освітньої галузі, у розмові із директором коледжу Олександром Коновалюком,- повідомляє Слово Правди.

   – Добігає кінця навчальний рік у агротехнічному коледжі. Яким він був для вашого навчального закладу?

  – Не приховуватиму, цей навчальний рік був дуже важким. Складається інколи враження, що нашій державі освіта не потрібна, адже вищі навчальні заклади були профінансовані  лише у межах 20-30 відсотків. Для прикладу, наш коледж отримав лише 7,8 відсотка від необхідної суми для оплати комунальних послуг. Чомусь виділення основних коштів на оплату  цих послуг держава передбачила  на липень – саме у той період, коли не потрібне опалення та нема значних енерговитрат.  Тому більшість навчальних закладів, котрі фінансуються із держбюджету, змушені були робити півторамісячні канікули взимку та переривати семестр у період весняних холодів. З цього приводу директори технікумів та коледжів Волині збирались у обласному центрі та писали колективне звернення до  уряду та міністра освіти. Адже з таким мізерним фінансуванням навчальні заклади просто кинуті на самовиживання.

– Які ж тоді перспективи у технікумів та коледжів? Чи нема загрози, що вони взагалі можуть зникнути у зв’язку із відсутністю фінансування?

– У наступному році держава має на меті передачу технікумів та коледжів, а це понад шість сотень закладів по всій країні, на баланс областей. При цьому є небезпека, що частина з них змушена буде закритись в ході оптимізації, адже обласні бюджети не потягнуть утримання усіх цих освітніх установ. Утім ми з цього приводу спокійні, адже Володимир-Волинський агротехнічний коледж знаходиться у найкращому становищі на фоні аграрних закладів Волині як за матеріально-технічною базою, так і за іміджем та контингентом студентів.

За попередніми розмовами, на базі нашого навчального закладу планується створення Центру професійної освіти, який об’єднає ПТУ Володимира-Волинського, Овадного та Локач. Тому тішить, що у Міністерства освіти нарешті з’явилось бачення майбутнього технікумів та коледжів, яке було озвучене 31 травня на нараді у науково-методичному центрі аграрної освіти. Далі слово за Верховною Радою, яка повинна прийняти Закон «Про освіту», у якому пропишуть на законодавчому рівні місце коледжів та технікумів у системі освіти. Адже після прийняття Закону «Про вищу освіту» у 2014 році ці навчальні заклади були викинуті за межі усіх законів, тобто після 2016 року ми повинні були припинити своє існування. Утім завдяки наполегливій боротьбі та допомозі народних депутатів, Президент підписав зміни до Закону, якими продовжили прийом до коледжів та технікумів до 2019 року. Саме до цього часу мають бути прийняті закони «Про освіту» та «Про професійну освіту».            

   – Наскільки затребуваними на ринку праці є фахівці тих спеціальностей, яких ви готуєте?

  – Нині забезпечення сучасною технікою в агропромислових підприємствах зростає, тож  потрібні і спеціалісти, котрі зможуть її обслуговувати.  Відтак чи не найбільший попит на наших випускників-механіків. Приміром, два тижні тому до мене приїхав заступник директора однієї столичної фірми, котра займається аграрним бізнесом, і запропонував співпрацю, оскільки чув  добрі відгуки про наших випускників у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Це особливо приємно чути, адже наш заклад не входить до структури НУБІП, утім наших студентів  там забирають «на ура».

Також зазначу, що наші випускники-землевпорядники три роки поспіль показують кращі показники підготовки і займають перші місця на незалежному тестуванні, яке проводить науково-методичний центр аграрної освіти в режимі он-лайн. Не відстають від землевпорядників і механіки, які три роки тому показали настільки високий рівень знань, що столичні фахівці одразу не повірили і провели повторне тестування у Києві.  Але і цього разу наші студенти на відмінно справились із завданнями лише за 10 хвилин, тож за клопотанням науково-методичного центру і за підписами  міністра аграрної політики хлопців рекомендували до вступу до НУБІПу без іспитів.

– Окрім технічних спеціальностей, в агроколеджі також є юридичний відділ. Чи доцільним є нині підготовка таких спеціалістів, враховуючи те, що ринок праці перенасичений юристами?

   – Існує така думка, що в аграрних закладах юристи непотрібні, утім наші правознавці мають більш вузьку спеціалізацію, адже детально вивчають земельний кодекс та аграрне право. Та й я не думаю, що юнак чи дівчина,  які закінчили юридичний факультет університету ім. Т. Шевченка підуть працювати в село, а в таких спеціалістах нині є потреба на кожному  сільськогосподарському підприємстві.

– Одразу ж після вручення дипломів нинішнім випускникам в агроколеджі розпочнеться вступна кампанія. Які її цьогорі особливості? Чи відбудуться якісь зміни в умовах прийому абітурієнтів?

   – У зв’язку з тим, що цього року дуже довго вирішувалась доля технікумів та коледжів, тому лише два тижні тому Мінюстом прийняті та затверджені нові умови прийому, хоча зазвичай це робиться, як мінімум, за півроку до початку вступної кампанії. Зараз виникає чимало питань до нових правил, адже в них багато незрозумілого щодо особливих умов вступу.

Справа у тім, що є певні категорії абітурієнтів, котрі мають право на держзамовлення лише після того, як буде проведено конкурс. До таких належать  діти учасників АТО, сироти та інші пільгові категорії. За новими умовами після проведеного конкурсу і оголошеного рейтингового списку відводиться декілька днів на прийом оригіналів документів. Хто у зазначений термін не встигає подати оригінали – випадає із  цього списку. Якщо раніше такий список складали виключно за конкурсними балами, то тепер діти з особливими умовами вступу, які навіть можуть мати непрохідні бали, претендуватимуть на держзамовлення. Тому з цим потрібно ще розібратись.

Утім, як би там не було, вступна кампанія розпочинається 1 липня і буде дуже розтягнута у часі, оскільки дітей поділили на декілька категорій: з 1 по 15 липня прийматимемо  документи абітурієнтів на базі 9-го класу та профтехосвіти, до 30 липня – прийом вступників на базі 11-го класу, а в серпні ще прийматимемо абітурієнтів, котрі не вступили до університетів.

Поки що також невідомо, яке матимемо державне замовлення, але на нараді Міністерства освіти прозвучало, що цього року воно має бути більшим, аніж торік. Отож готові приймати дітей, які хочуть навчатись у нашому коледжі, не зважаючи на те, що нині розповсюджуються чутки про закриття технікумів. Можу запевнити, що такого не буде і навіть якщо і закриватимуть навчальні заклади, то не Володимир-Волинський агротехнічний коледж.

   – Роками вже тягнеться проблема з одним із ваших гуртожитків, який нині у аварійному стані. Чи є надія на те, що її розв’язання таки зрушиться із мертвої точки?

– Після обвалу житлового будинку, який стався п’ять років тому у Луцьку, ми теж вирішили закрити гуртожиток, на одній із стін якого є тріщини. Коли я став директором коледжу у 2006 році, одразу ж замовив технічну експертизу, яка показала, що при зведені будівлі, котра стоїть на болоті, у бетонний розчин не додавали цементу, а лише пісок, тому стіни з часом почали розходитись і ширина тріщин щоразу збільшується. Згодом розробили проект підсилення будівлі, з проханням профінансувати який неодноразово звертались до всіх міністерств та обласної влади, але відповідь завжди одна – коштів нема, але тримаємо на контролі. Лише у цьому році першим, хто відгукнувся, став голова облради Ігор Палиця. А на засіданні обласної комісії з питань освіти нарешті прийнято звернення до міністрів освіти та оборони, аби спільними зусиллями відремонтувати цей гуртожиток. Таким чином обласна рада запропонувала передати частину гуртожитку військовослужбовцям і ми готові піти на такий крок задля порятунку будівлі.

 – На якому обладнанні навчаєте студентів технічних спеціальностей? Яка взагалі ситуація із матеріально-технічним забезпеченням?

  – Матеріально-технічна база у нас потужна, але, нікуди правди діти, застаріла. Адже починаючи з 90-х років держава не виділяла жодної копійки ні на капітальні видатки, ні на зміцнення бази. Соромно казати, але найновішому трактору 29 років, а найстарішому 43. Тобто ця техніка відпрацювала вже більше трьох термінів експлуатації і її давно потрібно списати, але ми змушені навчати на ній дітей. Утім, незважаючи на те, що галузь машинобудування пішла далеко вперед, усі принципи конструкції трактора чи будь-якої сільськогосподарської машини  залишаються такими же.

Аби не відставати  від технічного прогресу, співпрацюємо з колегами із сусідньої Польщі, щороку відправляючи своїх кращих студентів на виробничу практику на тамтешні агропромислові підприємства, де вони мають можливість працювати на сучасній техніці закордонного виробництва. Маємо також угоди із місцевими фермерськими господарствами, керівники яких охоче дають можливість навчатись майбутнім механікам. Так ТОВ «Агросвіт-Волинь» на зимовий період надало нам плуг німецької фірми Лемкен, завдяки чому студенти вивчають сучасну техніку.

Плануємо зараз їхати у Миколаївську область дивитись базу ТзОВ «Хавестер», яке займається продажем в Україні американської техніки та наданням послуг з посіву та збору врожаю. Керівні кадри цієї фірми наші випускники, тож сподіваємось на майбутню співпрацю та поліпшення матеріально-технічної бази агроколеджу.

Додати коментар


*

© 2017 Інтернет-видання "БУГ"