Федір Войтюк: завжди матиму свою думку, незалежну ні від кого
Новопризначений голова Іваничівської РДА Войтюк Федір Васильович у розмові із “БУГом” поділився специфікою роботи на посаді голови селищної ради, баченням минуло і майбутнього, власними світоглядними переконаннями.
Народився Федір Васильович 26 січня 1959 року в смт. Іваничі, де закінчив 2-гу школу. Служив у війську, на той час радянському, прийшовши пропрацював водієм два роки після чого вступив у Львівський політехнічний інститут, отримав диплом інженера-будівельника. Працював в “Агробуді”, де був майстром, виконробом, головним інженером. З часом будівельна галузь почала занепадати, тому Федір Васильович опинився безробітним, довгий час не міг знайти роботу і почав їздити на заробітки, адже діти росли, і гроші потрібні були. У 2002 році Іваничівська районна рада та РДА створювали районне підприємство по будівництву житлово-комунальному господарству та газифікації. Федір Васильович відповідав за його створення і 25 січня 2002 року став очільником, директором був до 5 серпня 2002 року. Тоді ж голова адміністрації звернувся із призначенням бути заступником, адже попередник за станом здоров’я не може працювати. Партійна належність не мала значення, необхідно було плідно працювати. З 2002 по 2004 рік був заступником, а далі – Помаранчева революція і нові призначення, зокрема, і призначили нового голову Іваничівської РДА, а Федора Васильовича залишили на посаді. У 2010 році коли прийшла нова влада, його було звільнено. Далі став на облік в центр зайнятості, а 31 жовтня 2010 року висунув свою кандидатуру на селищного голову і цю посаду йому довірили. Єдиним розчаруванням для Федора Васильовича, за його словами, є те, що будучи на цій посаді не вдалось реалізувати все те, що хотів і планував.
– Чому Вам де вдалося реалізувати всі плани як селищного голови?
– На це декілька причин. Приступив я до обов’язків я 17 листопада 2010 року, а у січні 2011 року був введений новий податковий кодекс, відповідно до нього із дохідної частини загального фонду бюджету селищної ради випало 870 тисяч гривень. Ми вистояли. Найбільше постраждало комунальне господарство, яке фінансувалось по залишковому принципу. Першим, і як на мене найважливішим було питання садочка, який ми зберегли і не скоротили. Хоча потреби усіх молодих сімей ми не можемо забезпечити, і приблизно 80-100 дітей стоять на черзі. На сьогодні комунальна служба працює, хоча вона і збиткова, але не мертва. Було таке, що мене змушували зменшувати комунальні тарифи перед виборами Віктора Федоровича, щоб народ “залюбити”, а це завдало значної шкоди. В минулому році, відповідно до розпоряджень вищих органів, ми прийняли не популярне але необхідне рішення по встановленню комунальних тарифів, як таких, що є окупними. Сьогодні ті документи, що підписані із Європейським союзом, вимагають нас жити по доходах. Інша причина, чому не вдалось здійснити усього бажаного, це нездійснення платежів із держави. Тоді в місцевому самоврядуванні гроші були, але вони не були призначені на певні витрати, і ми їх взяти на щось інше просто не могли.
Дещо нам вдалось зробити. Наприклад, власник ресторану “Старий замок”, за моїм проханням на нашій землі, власним коштом облаштував дитячий майданчик якого в Іваничах до цього взагалі не було. Майданчик безкоштовний і доступний усім.
– Чи маєте Ви зараз, чи, можливо, мали колись партійну приналежність?
– у 2000 році, коли я був безробітним, мій попередник залучив мене у партію “Батьківщина”. Я не відразу пристав на таку пропозицію, адже в мене ніколи не було такого бажання. Я і в комуністичній партії не був. В мене було бажання працювати – будувати – лишати щось після себе. Але поважаючи цю людину яка мене запросила, я вступив в партію “Батьківщина”. І рахувався там до 2005 року, активним діячем я не був. Коли ж відбулась Помаранчева революція і я залишився на посаді заступника до мене прийшли представники із керівництва “Української народної партії” Юрія Костенка. Так трапилось, що від них не було представника у владі, і якщо я не погодився б на їхню пропозицію вони бунтували б РДА. В той час були значні протести проти новопризначеного тогочасного голови РДА. Тоді я був депутатом районної ради, і заради спокою в районі я вступив у цю партію, це сталося весною 2005 року. Вступаючи, я відразу наголошував, що завжди матиму свою думку, незалежну ні від кого. По 2010 рік я був у цій партії.
– Стартувала 4 хвиля мобілізації, і останнє розпорядження повинні були підписувати голови РДА, яких у багатьох районах не було призначено. Як відбувається мобілізація в Іваничівському районі?
– Не давно я займався селищними проблемами, тому більш детально про це можу розповісти. 23 січня по селищу розвозили 75 повісток, роздано на руки 12. Багато із тих осіб які не отримали повістки давно тут не проживають. Мобілізація – це проблема, це дуже страшно. Коли була перша хвиля, я навіть не думав, що буде війна. Для вручення повісток створено групу, яка складається із представника військкомату, представника міліції, представника РДА і представник сільської чи селищної ради. Порушень поки що не було.
– Які перші розпорядження будуть Вами, як головою РДА, перш за все, підписані?
– Звичайно, це розпорядження про мобілізацію. Справа в тому, що деякі люди кажуть, що не потрібно підписувати таке розпорядження і мобілізації в районі не буде. Але Ви ж розумієте, що такі слова це популізм і не правда, адже мобілізацію оголошує Верховний головокомандуючий країни, ВР затверджує. А на місцях вже організовується сам процес мобілізації. В сільських радах ми ніколи не переписували повісток, адже повістки з печатками йдуть із районного військомату.
– Які особливості бюджету селища і району на сьогодні?
– 2015 рік – це перехідний період, адже декларується передача повноважень на місця, і в цьому році із районного бюджету будуть фінансуватись об’єкти соціальної сфери. В цьому році фінансування садочка буде здійснюватись районним бюджетом. Податок на доходи фізичних осіб змінений – 60% із нього йтиме до районного бюджету а 40% централізується, на місцях нічого не лишається. Але будуть лишатись на місцях такі, як туристичний збір, акцизний та екологічний податок. На 2015 рік до селищного бюджету очікуємо в межах 1,5 млн. гривень. На саму селищну раду потрібно близько 500 тис. гривень, а близько 1 мнл. гривень – на ремонти доріг (150 тис. із акцизу, за ставкою 5% , транспортний податок під який у селищі потрапляє одна машина, збір 25 тис. за рік до селищного бюджету)
– Відомо, що податок від першої реєстрації автомобіля, який йшов на ремонт доріг, відмінений. Які кошти будуть передбачені для цього в Іваничах?
– Плани на ремонт доріг є, на це підуть кошти із акцизного збору. А це, як я вже називав 150 тис. гривень. Цього повинно вистачити для поточного ремонту доріг у селищі. Іваничі мають свою специфіку, адже знаходяться в долині. І в нас є проблеми із підтопленням житлових будинків та садиб. На капітальний ремонт доріг потрібні мільйони, а їх немає, тому ми будемо робити лише поточний ямковий ремонт.
– Який стан у Іваничах із перходом на тверде паливо?
– У нас є декілька котелень, які обслуговують соціальну сферу: у центральній районній лікарні, у парку біля РДА, у садочку та на вулиці Банківській. До нас, із пропозицією, за власний кошт зробити реконструкцію котелень, звернулась фірма Avanti Development. Були підписані відповідні договори оренди котелень на 25 років. Ефект є, а якщо говорити, про вартість до дешевше не стало, але головне ми відмовляємось від російського газу.
– Яким чином розподіляються ділянки на території старої лікарні в Іваничах, і хто стане їхніми власниками?
– На сьогоднішній день стара лікарня знаходиться на балансі районної комунальної власності. Передача об’єктів комунальної сфери відбувається відповідно до закону. Рішенням сесії районної ради об’єкти старої бази лікарні такі як, хірургічне відділення, пологовий будинок, відділення переливання крові передавалися працівникам міліції, приміщення лабораторії – для судді, який не мав свого житла, найбільше приміщення гінекологічне та неврологічне – під житло громадян. Але виконувати це рішення я не взявся відразу, адже необхідної документації не було передано. В селищній раді є черга на житлову площу (більше 30 людей), а для того щоб вирішити долю приміщення, яке надане під житло громадян, я повинен викликати кожну людину, відповідно до черги. Це потрібно робити не відповідно до рішення райради, а відповідно до плану. Після того як буде розподілено кому і скільки виділяти площі, ми беремо зобов’язання виготовити проект та документацію на реконструкцію даного приміщення, і згідно із проектом, кожна окрема людина тоді зможе переробляти приміщення, і лише після цього можна оформити право власності. Незабаром це питання буде підніматися, будемо робити опис і незабаром будемо запрошувати людей, відповідно до черги.
– Які ваші плани на майбутнє?
– Будувати грандіозні плани сьогодні дуже важко. Головне, щоб настав мир в країні. А зараз – працювати, працювати і працювати.
Оля Івашко, інтернет – видання “БУГ”
