Андрій Сторонський: «Не можна дивитися на дві речі: як роблять ковбасу і політику»

Про політику, владу, особисте життя спілкуємося сьогодні із заступником мера Нововолинська, головою Нововолинського осередку партії «Батьківщина» Андрієм Сторонським.

Які основні проблеми вирішувала нововолинська влада в 2015-му році?

Надзвичайно актуальною є проблема вугільної галузі, найважливіше питання – будівництво вугільного підприємства №10. Із обіцяних 200 мільйонів гривень на 10-ту шахту отримано тільки 50, тому роботи не йдуть такими темпами, якими хотілося б, щоб вони здійснювалися. Не зовсім зрозумілі дії уряду. Для чого купувати вугілля, якщо ми маємо своє? Можливо, деякі вугільні підприємства потрібно закривати, але, разом з тим, чому не створити нові робочі місця для працівників на недобудованій шахті №10? Ті, хто найбільше бігає і найголосніше кричить, шахтарською проблемою займаються найменше. Податки від шахт, крім першої, йшли в Іваничівський район, хоча ні попередники, ні теперішні керівники Іваничівщини, на жаль, питанням шахт не дуже переймаються, окрім того як диктувати порядки й розповідати, як усе має бути. Тому ця тема залишається до вирішення. Треба відновити територію пріоритетного розвитку, яка працювала в місті Нововолинську. Тоді б мали змогу залучати інвесторів, хоча і зараз є напрацьовано багато інвестиційних проектів. ХАН Електробау викупило велику частину землі, там планується відкрити додаткових 700 робочих місць. Хоч було немало гарячих голів, які кричали, що задешево продали землю ТзОВ «Пан Курчак», люди за рахунок того отримали роботу. На сьогоднішній день стоїть питання навіть не за скільки цю землю продати, а, найперше,- отримати перспективу створення робочих місць.

Пригадайте найбільш позитивний момент року.

Позитивним є те, що вдалося значно перевиконати бюджет міста. Кошти спрямовано на дороги, зокрема, дорога, про яку так довго велася мова по вулиці Некрасова, в цьому році буде завершена – матимемо більш зручне сполучення 15-го мікрорайону з містом. Хоча це породжує нові проблеми і затрати. Тепер мешканці вулиці говорять, що треба класти “лежачих поліцейських”, бо автомобілі в цьому місці почали їздити на великій швидкості. Раніше вони жили в спокійному районі і для них це незвично. Тобто медаль має дві сторони.
Пам’ятаю часи, коли жоден сайт не упускав можливості сфотографувати стелі в дитячих садках, що протікали, і виставити фото, як там все капало. Ми практично всі садочки перекрили новою ПВХ плівкою, проблема з дахами в дитячих дошкільних закладах на років 15 буде знята.

А тепер до найцікавішого – до політики.

Чому ви вважаєте, що ця тема настільки цікава? Знаєте, як кажуть, не можна дивитися на дві речі: як роблять ковбасу і політику. По великому рахунку, в нашому місті не робиться велика політика. Вона робиться в Києві. Якими методами і шляхами – це вже інше питання. Як на мене, у нас має бути одна політична партія – громада Нововолинська, де враховуватимуться думки всіх політичних сил, які представлені в місті. Під час процесу публікування програм політичних партій можна побачити, що вони практично всі збігаються. Друге питання, чи мають депутати досвід поставлені завдання реалізувати. Я дуже обережно ставлюся до таких тем. От як в нас кажуть: давайте всіх розженемо і наберемо нових, молодих, амбітних. Я за те, але, в першу чергу, має враховуватися професіоналізм. Людина, яка в своєму житті, вибачте, не побудувала собачої будки, й розказує про якісь грандіозні проекти, зовсім не сприймається. Тому я рахую, що в нашому місті мають об’єднатися всі навколо одного – покращення життя громади нашого міста. Чесно кажучи, це такий менталітет: де два українця, там три гетьмана. Однак ми готові співпрацювати з представниками різних партій і напрямів, якщо вони працюють конструктивно. Якщо є бажання дійсно щось робити, не декларувати і кричати, як все погано. У Нововолинську не можна створити рай. Є об’єктивні і суб’єктивні причини, які не від нас залежать. В кінці-кінців, не в місті пишуться закони і приймаються рішення Кабінету Міністрів. Наприклад, нас ніхто не питав, коли Кабмін приймав розпорядження, що органи місцевого самоврядування зобов’язані на 50% забезпечити учнів підручниками. Держава повинна бути чесною. Ми багато говоримо про безкоштовну медицину, освіту, але, разом з тим, стандарти на неї закладає держава. Має бути гарантований рівень освітніх послуг. Часто говорять про побори в школах. На сьогодні маю інформацію про те, що батьки збирають кошти самі. Ні директор школи, ані вчителі до збору коштів не причетні. І якщо тата й мами хочуть встановити сучасні вікна у класі своєї дитини, ми тільки дякуємо їм за це. У нас є 35 закладів освіти, і за підрахунками, кошти, які виділяють батьки, становлять не більше одного відсотка від суми, яка виділяється на освіту в цілому.

А все ж, повертаючись до запитання, які основні напрямки роботи «Батьківщини»?

Це робота з відновлення території пріоритетного розвитку. Нам потрібно багато чого зробити в сфері освіти і медицини. Ми розробили дуже гарний проект, який, на жаль, не вдалося втілити через кризу. Але в мене ця мрія не зникла – збудувати сучасний спортивний комплекс для того, щоб нововолинська молодь мала де проводити дозвілля.

Кого вважаєте найсильнішим конкурентом на виборчих перегонах?

Конкурент звучить грубо. Думаю, сила, яка набере немало голосів – це партія «Солідарність». Оскільки вони декларують реалізацію програм Президента, мають бути широко представлені в міській раді. Говорити про інших важко. Можливо, приїзд радикала Ляшка сприятиме підвищенню рейтингу його партії. Не знаю щодо «Самопомочі», я не до кінця володію інформацією про них. Але, дивлячись на оцей розбрат, який почався ще перед виборами, в мене назріває питання: як вони збираються йти і далі працювати, бо як такої партії «Самопоміч» майже не існує. Безумовно, що бренд «Самопомочі» також рейтинговий, але, як на мене, люди будуть дивитися не тільки на бренди, а на тих, кого знають і кому довіряють.
Я в партії «Батьківщина» одинадцятий рік. Ви самі чудово розумієте, що за цей час мені неодноразово робили різні пропозиції перейти в інші партійні організації. Коли говорили про таке, відповідав, що в мене є одна біда: я рано голюся і не хочеться плювати в дзеркало. Є речі, через які людина не повинна переступати. Як говорити, що депутат має якісь політичні принципи, коли він їх міняє від «лівих» до «правих»?

Андрію Мироновичу, ви самокритична людина?

Так, однозначно.

Тоді скажіть, які прорахунки, на ваш погляд, допустила місцева влада за останній рік?

Я б зараз скривив душею, якби сказав, що все, що робиться, є абсолютно правильним. Безумовно, багато точиться думок з того приводу. Наприклад, при поділі бюджету розвитку є сорок депутатів і в кожного своє бачення, як ті кошти використати, і кожен по-своєму буде правий. Як можна говорити що хтось з них робить правильно, а хтось – ні, коли вони стараються для своїх виборців?

Можливо, упустили час у створенні технопарку, хоч зараз цей процес у дії. Я не готовий сказати, чи можна було його швидше зробити. Мало того, треба думати, як створювати невеликі підприємства, де підприємці переходять на загальну систему оподаткування. Загалом, я не бачу якихось стратегічних промахів, від яких би місто постраждало.

А у вас особисто є недоліки?

Є. Я недостатньо вимогливий до себе. Другий чи третій рік змушую себе досконало вивчити іноземну мову, з рештою, так і не довів справу до кінця. Довгий час не палив, тепер знову почав палити – це теж недолік. Хоч я буду з цим боротися, мови немає.

Значить, ми, фактично, стаємо свідками…

Свідками чого?

Початку боротьби з палінням.

Треба визнати, що це є не саме краще заняття, яким я мав би займатися.

Чи заважає ваша публічність особистому життю?

Однозначно заважає. Я не розумію, коли посторонні люди починають копатися в особистому житті, давати оцінки членам моєї сім’ї, коли робляться фотомонтажі, де я і мої рідні зафіксовані не під тим ракурсом тощо. Для мене це низько. Безумовно, близькі мені люди завжди перебувають під пильним наглядом громадськості, але є питання, які не повинні виноситися на обговорення, це некоректно.

Що для вас означає успіх?

Успіх – це коли людина себе творить. Не можна чекати, що все вийде саме по собі, треба докладати до цього чимало зусиль. Успішність для мене – це, в першу чергу, сім’я. Маю двох доньок, онуків, якими дуже тішуся, і прекрасну родину, з якою проводжу вільний час, як тільки він у мене з’являється. Це велике надбання, коли маєш біля себе близьких, які тебе люблять. Далі – це й улюблена робота, і можливість бачити плоди своєї праці. Я за фахом лікар і багато людей прооперував. Було приємно за їхню вдячність. Працюючи у виконкомі, тішить, що у позитивних змінах, які відбуваються в місті, є й якась частинка моєї праці.

То чим же займається заступник мера у вільний час? Маєте хобі?

Я не маю дуже багато вільного часу. Ще з дитинства пробував збирати марки, зараз інколи повертаюся до того. У мене є колекція марок. Серії, зібрані мною, цікаві, компактні і пізнавальні. Повірте, це заняття відволікає, заспокоює. Також я немало перечитав у своєму житті, тепер переконуюсь, що частина прочитаної літератури – даремна трата часу. Задуматись тільки, чим можуть бути корисні детективи? Поки друге прочитав, перше забув. Тому стараюся читати побільше пізнавальної літератури, люблю твори Дена Брауна.

Яка ваша мрія?

Хочу бачити успішними своїх дітей і внуків. Ніколи їм не казав, що успіху можна досягнути завдяки мені, вони мають це все пройти самі. Я можу лише підказувати. І от коли бачитиму, що вони досягли цілей, які ми з ними разом поставили, буду рахувати, що моя мрія здійснилася.

Розмову вела Юлія Ховайло, інтернет-видання “БУГ”