За п’ять років влада Волині “поклала квітів” на півтора мільйона

У минулу п’ятирічку голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, його заступники та попередники, а також керівництво облради раніших скликань коштом платників податків напокладалися вінків та квітів і надарувалися букетів на півтора мільйона гривень.

Якщо розділити суму вручених та покладених квіткових композицій грошей, то щодня хтось із небожителів обласного рівня кудись ніс і комусь вручав вінки, квіти, кошики чи вази з декоративними прикрасами на суму майже 800 гривень. Про це інформує Волинська газета.

Та цього «постмайданівській» виконавчій владі виявилося мало: комфортні умови привітань за народний рахунок вона спробувала продовжити і наступної п’ятирічки. Спробувала, та нарешті – обпеклася. Бо новий голова облради Ігор Палиця та більшість депутатського корпусу за чужих рахунок когось відзначати не звикли. Та – це потрібно особливо наголосити! – Ігор Петрович узагалі на одному з перших сесійних засідань після обрання на посаду публічно заявив, що відмовляється від нарахувань будь-якої зарплати, не кажучи вже про доплати за ранг чи стаж…

Узагалі, любити український народ його ж коштом – дуже комфортно. Що й доведено обласною Програмою розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини у попередні роки. Але те, що намагалися приховати наші тимчасові вожді за облудливими словами на урочистостях, ювілеях та траурних заходах упродовж кількох минулих років, стало явним 10 лютого цього року, коли депутати розглядали аналогічну програму на 2016-2020 рр. Формально її представляв начальник облуправління культури облдержадміністрації Валерій Дмитрук, хоча реальні розробники на трибуну не виходили… І виявилося: гігантські та, як на наш час, бездумно витрачені кошти простих людей «на представницькі потреби» начальства, хибний розподіл грошей між районами та містами області для потреб установ культури і мистецтва, відсутність розуміння стратегічних напрямків та фінансування ключових для Волині культурно-мистецьких заходів плавно перейшли з минулого документа до нового проекту Програми розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини.

Можна було б це хоча б зрозуміти, чи якось пояснити, якби не було Майдану, Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні, трагедії Криму, боїв у АТО, понад 150 полеглих у боях із карателями в ОРДО та ОРЛО, сотень тисяч вимушених переселенців… Але хіба до помпезних урочистостей тепер, та ще й за рахунок і так на 90% залежного від Києва бюджету області?!

Тож не дивно, що у депутатів облради навіть через нестачу часу і навіть після обідньої перерви таки виникло чимало критичних зауважень. Особливо гостро виступив Юрій Поліщук («Свобода»): він поцікавився, куди, хто і коли упродовж останніх 5 років із числа перших осіб області виносив і напокладав вінків та квітів на суму 1 млн 500 тис. грн? І чому цю ганьбу намагаються продовжити на наступний період, тоді як усім бібліотекам Волині дали грошей удвічі менше?

Дісталося «на горіхи» Валерієві Дмитруку і від інших промовців. Та дуже цікавою буде реалізація пропозиції лідера фракції «Свободи» Анатолія Вітіва: він вимагає детального звіту про витрачання коштів за цією програмою в попередні роки. Валерій Дмитрук у виступі перед депутатами на минулій сесії цього не зробив.

Та наступної звітувати точно доведеться. Можливо, і не йому одному. Бо, незважаючи на те, що документ «зі скрипом» затвердили, зміни в програму планують вносити найближчим часом. І Валерій Дмитрук знову буде на профільній депутатській комісії. А потім – на трибуні сесійної зали. І буде змушений доповідати. Зокрема і про те, як це так можливо, щоб голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, його кілька заступників та радників і всі їхні попередники (від «антинародних» до «революційних»), а ще попереднє керівництво облради примудрялися упродовж цілої п’ятирічки щодня кудись возити і щось покладати у вигляді вінків та квітів на суму понад 800 грн?! Ба, уже носять і покладають не лише самі чиновники, але навіть їхні близькі родичі!

А за свої кревні купити квіточку – слабо, пани начальники?! Чи в Шевченківські дні (9 і 10 березня) знову, як десятиріччями перед цим, прийдете до монументів Великого Кобзаря, дрібніші чиновнички вправно подадуть вам куплені за рахунок народу кошики та букети, і, поклавши все до підніжжя, будете потім знову виступити перед окремими представниками громадськості з полум’яними промовами про любов до народу та його кращих синів та дочок?

Єдине, що не можна навіть обговорювати, так це гідне вшанування живих та полеглих майданівців і солдатів. Але коштів для цього потрібно буде явно не півтора мільйона…

Володимир ДАНИЛЮК.