<

Смертельний марафон: як у Китаї під час забігу загинув 21 бігун

18:45 | 22.11.2021 / Статті / , , /
Перегляди
244
/ Коментарі відсутні

У травні цього року загинув 21 учасник супермарафону на півночі Китаю. Причиною стали раптовий ураган з крижаним дощем і важким градом і різке падіння температури. Ніхто не був готовий до такого.

Вранці у суботу 22-го травня у точці старту, місті Баїнь у провінції Ганьсу, у минулому великому центрі вуглевидобутку, яскраво світило сонце, повідомляє BBC Україна.

172 спортсмени мали подолати 100 кілометрів крізь знаменитий своїми карстовими печерами національний парк Yellow River Stone Forest (“Кам’яний ліс Хуанхе”).

Маршрут пролягав пересіченою місцевістю на середній висоті дві тисячі метрів над рівнем моря. На ділянці між 20 та 30 км сталася катастрофа.

Наддовгий забіг проводили четвертий рік поспіль, і раніше усе було добре. І цього разу метеорологічний прогноз був сприятливим. Теплий одяг організатори розмістили уздовж траси марафону, щоб учасники змогли скористатися ним, якщо знадобиться.

Але коли спортсмени прибули на стартову лінію, завіяв холодний вітер. Бігуни в шортах і тенісках з коротким рукавом зіщулилися і сховалися в магазині сувенірів, що знаходився поруч.

Смертельний маршрут

Чжан Сяотао почав дистанцію добре. Шлях гірськими стежками давався йому легко, і на перший контрольний пункт він прибув одним із перших. Ситуація почала погіршуватися, коли він пройшов другий контрольний пункт за 20 кілометрів від старту.

“Я був на пів дорозі до вершини пагорба, коли раптом вдарив град. Моє обличчя вкрилося льодом, видимість знизилася, тому стало важко розрізняти стежку”, – написав він пізніше в китайських соцмережах.

Проте Чжан продовжив забіг. Він пам’ятає, що випередив атлета Хуан Гуаньцзюня, чемпіона китайської національної паралімпіади 2019-го року, який насилу тримався. Потім побачив У Паньжуна, з яким після старту якийсь час біг голова до голови.

У Паньжун весь тремтів від холоду та втоми і ледве говорив. Чжан обхопив його рукою, якийсь час вони просувалися разом, але потім вітер став таким сильним, а земля такою слизькою, що довелося розлучитися.

Чжан уперто продовжував підйом на пагорб, але ураган, швидкість якого досягала 94 кілометри на годину, виявився сильнішим. Чжан падав і вставав, доки не відчув, що ноги та руки німіють від холоду і відмовляються служити. Температура впала до -5 градусів. Зрештою бігун упав і не зміг підвестися.

З останніх сил Чжан накрився теплоізоляційною накидкою, натиснув сигнал SOS на GPS-трекері і знепритомнів.

Неподалік боровся зі стихією Люло Наньфан. Крижаний дощ сік обличчя так, що йому здавалося, ніби його обстрілюють дробом.

Він зустрів чоловіка, який, хитаючись, спускався з пагорба. Той сказав, що не витримав і вирішив повернутись.

Люло, як і Чжан, був упертий. Але що вище він підіймався, то ставало холодніше, а вітер посилювався. Ще кілька бігунів пройшли йому назустріч. Люло наскрізь промок, у кросівках хлюпала холодна вода.

Нарешті він зупинився і спробував закутатись у теплоізоляційну накидку, але руки так задубли, що, поки він порався з накидкою, її віднесло вітром. Люло спробував відігріти хоча б один з пальців, що не гнулися, тримаючи його в роті, але це не допомогло.

Він почав спускатись, але вже майже нічого не бачив. Люло був у розпачі, але знав, що треба чинити опір до останнього.

На пів дорозі до підніжжя пагорба він зустрів одного з рятувальників, яких екстрено надіслали на трасу. Той відвів його в хатину, де вже було не менше десяти спортсменів. Незабаром їхня кількість зросла до 50. Деякі розповідали, що бачили товаришів, які лежали непритомні обабіч траси з піною біля рота.

“Очі у всіх були червоні від вітру”, – згадував Люло пережитий жах у соцмережах.

Чжана Сяотао врятував пастух. Він доніс знесиленого спортсмена до печери, стягнув з нього мокрий одяг і укутав теплою ковдрою.

Виявилося, що у печері Чжан був не один. Там було ще кілька людей, частину з яких врятував той самий пастух. Вони чекали близько години, поки товариш опритомніє, щоб повертатися разом.

Біля підніжжя пагорба їх зустріли лікарі та поліцейські. За даними китайських ЗМІ, в операції брали участь 1200 рятувальників із дронами, оснащеними тепловими датчиками та радарами.

Того дня уздовж траси знайшли двадцять мертвих тіл, зокрема 31-річного переможця трьох попередніх забігів Лян Цзіна, Хуан Гуаньцзюня та У Паньжуна. Ще одного замерзлого на смерть марафонця виявили наступного ранку. Вісім людей потрапили до лікарень з обмороженнями та травмами.

З’ясувалося, що організатори заходу в останній момент отримали тривожний сигнал від синоптиків, але не скасували забіг.

Велика надзвичайна ситуація під час спортивного змагання трапилася в Китаї вперше після 1986-го року, коли під час запливу на плотах річкою Янцзи загинули 10 людей.

Сидіть тихо та не виступайте!

Трагічна новина сколихнула країну. Багато людей ставили питання: як таке могло статися.

Деякі марафонці, зокрема Чжан Сяотао і Люло Наньфан, докладно описали те, що з ними сталося, в соціальних мережах. Але допис Чжана за підписом “Брат Тао біжить” незабаром зник.

Пекінський вебсайт Caixin переопублікував сповідь Чжана. За тиждень у його обліковому записі з’явився допис, в якому він благав залишити його та його родину в спокої.

Виявилося, що Чжан видалив перший допис після того, як деякі користувачі поставили під сумнів його історію. Одні писали, що він вихваляється, інші звинувачували в тому, що він вижив, коли інші загинули, треті взагалі погрожували вбити.

“Ми не хочемо ставати інтернет-знаменитістю, – написав після цього Чжан. – Нам потрібен спокій. Прошу всіх, особливо шанованих журналістів, не турбувати мене і не ставити запитань”.

Він додав, що пастух, який його врятував, також зазнав тиску ЗМІ та “з інших боків”.

Дочка одного із загиблих написала у соцмережі Weibo: “Чому моєму батькові дозволили померти?” – і також зазнала образ. Деякі користувачі заявили, що вона “сіє плітки” і “допомагає іноземним силам, які розповсюджують погані історії про Китай”.

За словами сестри іншого загиблого, Хуан Іньчжень, місцеві начальники зустрілися з нею та порадили мовчати.

“Вони не хочуть, щоб родичі обговорювали це один з одним та з журналістами, вони весь час стежать за нами”, – заявила жінка New York Times.

Тиск на родичів загиблих у нещасних випадках, у яких можна звинуватити державу – типова практика у Китаї. Для уряду увага соцмереж до подібних історій небажана.

Заходи влади

Через місяць після трагедії під час марафону покарали 27 місцевих чиновників. Першого секретаря партійного комітету округу Цзінтай, Лі Цзобі, напередодні відстороненого з посади, знайшли, коли він випав з вікна його квартири. Поліція відкидає версію самогубства.

Після того, що сталося в Баїні, Центральна комісія з перевірки дисципліни при ЦК компартії Китаю звинуватила їхніх організаторів у “концентрації уваги на матеріальній вигоді” на шкоду безпеці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *