Георгій Тука: Кілька слів про ситуацію в Донецькому аеропорту

Я зберігав мовчання, як і обіцяв. Зараз буду вкрай стриманим в оцінках і, якщо комусь здасться, що я занадто різкий, то можете собі уявити, ЯК мене переповнюють емоції всередині.

Отже. Керівництвом Генерального штабу на чолі з генералом Муженко була розроблена військова операція, суть якої зводилася до наступного: наші хлопці повинні були завдати флангового удару і відкинути ворога вглиб на 3-4 км. Такий удар припускав перетворення Аеропорту з точки розмежування в тиловий об’єкт. Хочеться вірити, що передбачалося і знищення злітної смуги, тому крім неї стратегічних об’єктів там уже не залишилося. Якщо на знищення смуги не вистачило півроку, то …, – пише на своїй Георгій Тука

Першу частину завдання наші хлопці виконали успішно: ворог був відкинутий і інформація про те, що бої перемістилися в Донецьк, відповідала дійсності. Однак … Територію або об’єкт мало захопити. Головне – утримати його. А ось з цим завданням нашим хлопцям впоратися не вдалося. Чому?

Висловлюю свою точку зору, виключно свою. Без деталей. Наприклад, з 10-ти БТРів, до точки “Х” змогли дістатися два. Решта встали зважаючи поломок. З 10 танків – два. Густий туман. Видимість 20 метрів. Ворог легко придушив зв’язок (як мобільну, так і радіо). Засобів спостереження і коригування в умовах поганої видимості нету.

Ось, в таких умовах опинилися наші хлопці. Їм не залишалося нічого іншого, як відступити. А у них “на плечах” до будівлі увійшли терористи.

Склалася ситуація, коли на третьому поверсі і на першому – ворог, а на другому – наші. Хлопці викликали вогонь артилерії на себе, сподіваючись сховатися за перекриттями. Так і вийшло. Але, за цей час ворог встиг підірвати опори і стеля звалився на наших хлопців. Під уламками опинилися як живі, так і поранені. На жаль, були і загиблі …

Частини хлопців вдалося покинути аеропорт, частина потрапила в полон. Є надія, що під завалами ще є живі бійці.

Тепер два суб’єктивних зауваження.
Перше. Хлопці з 90-го батальйону 81-ї бригади дуже засмучені тим, що про внесок їх підрозділи в оборону аеропорту, ніхто не говорить ні слова. Повірте, це не справедливо! Хлопці ходили і добровольцями на штурм церкви, і утримували об’єкт, і намагалися визволити своїх поранених. Вони заслуговують того, щоб їх ЗНАЛИ!
Друге. Генерал Муженко явно не відповідає займаній посаді! Я про це говорив уже не раз. Мене звинувачували в критиканство. Хм … Я в черговий раз заявлю: ні Муженко, ні Пушняков не відповідають своїм посадам! Проводити показушні паради і вчення – це одне. Видавати показушно непридатну техніку – це інше. А, планувати бойові операції, розпоряджаючись життями людей – третє. Якщо парад і вчення – тупа показуха, якщо передача купи заліза в Яворові – злочин, то, планування операції з іскаженниіі даними про технічний стан військ – тупе злочин.

Важкі бої тривають.

На питання “який ворог небезпечніше зараз, зовнішній чи внутрішній?” У мене, мабуть, відповідь – внутрішній.