<
Олександр Приступа

Зустрів товариша з яким ми перебували в зоні бойових дій під Донецьком. Я був шокований

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:48 | 27.11.2017 / Погляд / коментарів 9

Сьогодні зустрів товариша з 14 бригади з яким ми перебували в 15 році в зоні бойових дій під Донецьком. Розмова була про будні військовослужбовців після повернення з зони бойових дій.

Чесно говорю я був шокований…

По прибуттю підрозділам нарізали об’єкти для ремонту… все б нічого але все за власний рахунок!!!

Кабінети … казарми ітд.

Приїжджав якийсь “пєрєц” з МО і запитував чого техніка не фарбується і не ремонтується?

– так запчастин і фарби нема…
– так купіть!!!
– так нас повинні забезпечити
– поговоріть мені то завтра проведемо ревізію по паливу і ЗІПу.
– а у нас шляхові листи є і акти на списання
– можете дупу ним підтерти капітатан…. через тиждень приїду перевіру все.

Більшість офіцерів спілкуються з підлеглими російською мовою, що викликає негативне відношення від підлеглих. 

Навіть нач. штабу бригади на загальних шикуваннях бригади всі накази і оголошення робить іноземною (російською) мовою. Все почало нагадувати колишню армію, радянську.

Напевно що завдяки цим кричущим фактам ніхто не хоче йти служити за контрактом, і більшість зараз звільняється. Некомплект підрозділів становить більше 50 відсотків, а війна тільки почалася…

До чого ми йдемо? Назад в минуле?

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 9
  1. так, російська мова – це страшна сила… а якщо наприклад так : хто дав команду на русском языке – той відразу вне закона, и в нього може стріляти любий солдат… сітуація відразу виправиться… кляті маскалі.. Слава Україні !

  2. Повністю згідний…. пам”ятаю 14- 15 роки в зоні бойовиг дій ми це присікали…. в нас було більше прав…. ми були мобілізовані

  3. Державні службовці не мають права віддавати команди і розмовляти із солдатами іноземною мовою – є відповідний закон. Хаос. Як і всюди у державі. Нинішнє керівництво країни не може навести порядку ні у одній сфері. А чи не здадуть вони увесь Донбас, як здали Крим?

  4. а начальник штабу бригади то той “херой” з-під Волновахи? так тоді і понятно, він як в 14 році до всіх як до бидла ставився, так і зараз. доречі той херой сам собі компенсацію виписав за норанення на майже 200 тис грн., а прості хлопці після Волновахи дулю получили, бо тоді не було наказу на участь в АТО.

  5. недобитки – це про кого ? мабудь про клятих комуняків ?
    і Анатоль схоже захворів, раніше у нього у всьому був сапог винен, а зараз вище підіймає… шось я за нього турбуюсь…

  6. та невже?! Напевне брешуть!!! Тож наша геройська прес9-офіцер Надєжда про це не писала і ні пари звуст. А раз, наш захисник Надя, слова мера мєждупрочєм, про це не написала значить цього не було.

  7. І чого б це наш мудрий і вічний мер прикривав ту прес-офіцер Надєжду без надєжди на хоч краплю професійності???)))))))))) з якою метою він її пхає далі, в обласну раду? згадати б хоча б її звіт як голови комісії…. мер аж руками закривався. від жаху, напевно. чи від сміху?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...