<
Борис Карпус

Закликаю допомогти людині, яка у Нововолинську 25 років годує усіх, хто опинився в скрутних життєвих обставинах

Цей запис опубліковано більш як рік тому
11:46 | 10.12.2017 / Погляд / Коментарі відсутні

Марія Карпінська !

Насправді була волонтером тоді коли це не було мейнстрімом. Тоді коли в Україні навіть слова такого не чули.

25 років ця скромна жінка з величезним серцем очолює добру справу в Нововолинську. Годує усіх хто опинився в скрутних життєвих обставинах. І більше як чверть століття очолює Суспільну Службу України.

Знає вона багатьох. Проте багато хто не знає, що за сприяння канадської діаспори, двічі на тиждень, до приміщення біля Собору приходять різні люди. Люди із своїми складними долями та не простим життям. Отримують смачні обіди. Розмовляють. Сперечаються.

Щодня ця проста жінка встає із думкою про центр “Берегиня”. Інші, обласні філії давно допомагають таким людям продуктовими пакетам. У нас – готують.
Гарячі обіди: перше, друге…

Час святковий для добрих справ.

Вчора, з Павло Медина завезли кілька сіток картоплі, моркву, часник. Проте звичайно цього не достатньо.

Звертаюсь до справжніх Мега Людей! Давайте допоможемо! Суспільна Служба буде вдячна за:

1. Овочі
2. Домашню консервацію
3. Миючі засоби

Наважились ? – приностьте/привозьте це за адресою вул. Нововолинська, 51/2 ГО МРЦ “Нові крила” (або кажіть ми приїдемо, отримаємо)

Можете безпосередньо завезти до п. Марії – 093 152 24 93

За допомогу в зборі овочів вдячний колезі – Ігор П’ятоха !

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...