<
Григорій Гороть

За законом жанру, в Володимирі має з’явитись ще одна церква

Цей запис опубліковано більш як рік тому
10:21 | 26.06.2018 / Погляд / коментарів 14

Так вже склалось, що любий конфлікт в церковній громаді завершується тим, що розпочинається будівництво нової церкви.

Нічого поганого в тому не має, нехай би будували, але ж чомусь починають будувати в громадських місцях і чомусь саме в сквері, або парку, потім вважають його своїм і починають його нищити – будівництво церкви в сквері Дверницького тим і завершилось. Сквер, правда, ще до кінця не добили, але церковна громада активно в цьому напрямку працює.
Конфлікт в соборі Юрія Переможця грозить завершитись тим самим по тій причині, що сторони прийшли до висновку – вони перестали чути один одного і домовитись їм не вдасться.

Розумні люди віддають накази лише в тому випадку, коли ці накази будуть виконуватись, в противному випадку все перетворюється на виставу. Віддання наказу, який не виконується, може свідчити лише про одне – зверху не володіли ситуацією, що робиться внизу і приймали рішення, не до кінця розібравшись. Проблема в тому, що церковне начальство не може відмінити свій наказ – буде прецедент втручання прихожан в призначення священників, а цього начальство допустити не може – воно свято береже це право і ні з ким ділитись не збирається – як тільки дозволити прихожанам мати відношення до призначення священників, це ж почнеться по всій Україні і скільки служителів культу втратять своє місце.

Прихожанам відведена роль молитись і гроші нести на утримання церкви і священників, все інше їх не стосується. Взамін прихожани мають спокій в душі і на думку священників, цього для них цілком досить.

Прихожани там також зібрались – їм замало просто жити, їхнє покликання протестувати проти чогось. Вони цим живуть, в протестах беруть натхнення. Останнім часом, правда, протестів не було і не передбачається, а тут з’явилась така нагода відстояти свої права – вони цю можливість не впустять і просто так не здадуться.

Час вирішити питання поки що є, але тільки до кінця липня, бо в кінці липня день Хрещення Русі і закрита церква в цей день заставить вмішатись в процес сторонніх людей. А сторонні люди, як відомо, почнуть вирішувати заодно і свої питання. На день Володимира, хрестителя Русі, в місті, названим на його честь, буде стояти закрита церква – уявляєте важливість питання?

Особисто я хотів би, аби сторони домовились – не прийдеться будувати нову церкву і в Володимирі гарантовано збережеться ще один сквер, або парк.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 14
  1. А Ви шановний пане Григорію цінуватель парків та скверів? Підніміть краще питання щодо будівництва курників та їх утилізаційних осередків, а то вибачте “сморід” на день Володимира, хрестителя Русі,на окраїнах міста в місцях можливих і потенційних зон відпочинку нестерпний… Вмішатись не дають “сторонні люди”, такі вже рідні для нашого міста, які вирішують на цьому грунті заодно і свої питання, при цьому збагачуються і не звертають уваги на нас, простих мешканців міста….

    • Дякую за оцінку моїх заслуг перед містом. А з якого то дива я маю піднімати питання про курники, утилізацію і сморід, якщо:
      – мені не смердить;
      – ніхто з тих, кому смердить, до мене не звертався;
      – ви за свої кошти ( сплатою податків ) утримуєте ціле міністерство екології, народного депутата разом з помічниками, а претензії пред’являєте до мене.
      Оце ваше речення ” Вмішатись не дають “сторонні люди…” явно говорить про те, що для вас діло не в смороді, а в тому, що ви причетні до нищення скверу Дверницького. Той, хто має проблему, завжди претензії пред’являє до тих, хто мусить цю проблему вирішувати.

  2. “Прихожанам відведена роль молитись і гроші нести на утримання церкви і священників, все інше їх не стосується. Взамін прихожани мають спокій в душі…”
    Якщо священник від Бога служив стільки часу у церкві, а прийшло вибачте невідомо що і вже придивилося собі тепле місце не в одному храмі, бреше людям в очі і в своїх проповідях неодноразово згадує ч**** в церкві, що взагалі не допустимо, коли в патріархії вже давно про все домовлено і заплачено, коли подивишся на таку справедливість у церкві про який спокій в душі можна говорити.

    • Саме тому ви стоїте під церквою, бо вам спокою не дають. Мали би спокій, то стояли би в церкві. Я так розумію, розрахунок робився на те, що громада або стерпить, або розколеться на двоє, люди почнуть чубитись між собою і справа була би вирішена. А якщо ви всі разом, то діло пішло не за сценарієм.

      • Під церквою ми стояли рік тому у Нововолинську, і під єпархією, і під патріархією, щоб нашого священика залишили у спокої, як тепер бачимо не його одного. І незважаючи на підбурювання з єпархії, розкол нашої парафії, з Божою поміччю ми не дали вигнати отця. Хоча пробували вони це зробити неодноразово.

  3. Найстрашніше навіть не те, шо люди під церквою стоять, а те, шо і Бога туди не пускають.
    Якшо Він взагалі коли-небудь туди заходив. Нє?

    • В тій церкві Бог є, або принаймі з людьми під церквою. Це в церкві біля скверу Дверницького Бога не має ні в церкві, ні біля церкви.

        • Логічно припустити, що він сам обирає де йому бути, в залежності від поведінки людей. Просто ви все зробили для того, аби його в певному місці не було.

  4. Круто Ви кермуєте… мені не смердить, до мене не зверталися, мені всерівно….

  5. Таке враження складається, що Ви пане Григорію бачите Бога і знаєте які церкви міста йому симпатизують….????!!!!! Ого…

    • Я знаю попів, які погрожували людей не пускати в церкву і цього достатньо. А Богові не має що робити в церкві, куди не пускають людей. А в тих церквах, куди люди можуть вільно заходити, там Бог звичайно є.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...