<
Василь Нагорний

Я теж, як і ви, звик, що десь там далеко на сході хтось стріляє

Цей запис опубліковано більш як рік тому
22:26 | 15.06.2018 / Погляд / коментарі 2

Я теж, як і ви, звик, що десь там далеко на сході хтось стріляє, хтось гине, щось відбувається, а тут життя триває…

Але ж привезли загиблого молодого хлопця на Волинь, а лише Горохівщина оголосила жалобу? За добу двоє загиблих на сході, якась жіночка в центрі Луцька стоїть плаче біля Стенду Пам’яті, а поруч на всю лабає музон з циркової палатки…

Ніколи не ратував за припинення будь-яких розважальних дійств під час війни, але ж ми повинні хоч якось виявляти свою повагу до тих, хто віддає своє зовсім юне життя в цій такій далекій близькій війні, про яку ми в більшості згадуємо, дивлячись теленовини …

Держава починається з пам”яті про загиблих захисників та поваги громадян один до одного. Чуже горе не так болить як своє, але повинне принаймні викликати співчуття… Оголошення жалоби, загальнообласна хвилина памяті (одна хвилинка всього), це найменше, що можна зробити… Миколі було лише 26 … без музики день-дваі хіба не прожили б… (

Р.S. може я просто не натрапив на таке розпорядження голови ОДА чи голови облради, але чому тоді “лабає музон” в центрі?

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2
  1. Я не звик. Я оплакую і молюсь за кожного загиблого Героя у війні проти Росії. Вам потрібно було викликати поліцію і скласти протокол про порушення порядку у громадському місці.

  2. впевнений, шо оплакуючи героїв АТО, бандеро-комсомолець не забуває поставити свічку за здравіє вальцмана…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...