<
Наталія Тарковська

Я пішла у військо не для того, щоб берегти себе, а для того, щоб зберегти вас, бо країна – це в першу чергу, люди

21:13 | 24.12.2025 / Погляд / коментарі 2

Будь ласка, не бажайте мені берегти себе. Я пішла у військо не для того, щоб берегти себе, а для того, щоб зберегти вас, бо країна – це в першу чергу, люди.

Ця фраза для мене – головний індикатор вашої відстані від війни, особливо ж – емоційна відстань саме від мене. Розцінюю це як таку собі кинуту мені напівввічливість, бо ще не прийнято масово відкрито накидатися військовими на межі з цинічною вдаваною турботою.

Краще не пишіть в такому випадку нічого. Якщо вам незручно дякувати мені за службу, то краще не дякуйте. Не бажайте мені триматися.

Ця фраза по рівню відсутності емпатії та співчуття взагалі десь на рівні -10 балів. Триматися за що? Щоб що?

Щоб вам було зручніше, коли мені сумно? Емоційний інтелект відсутній в цій фразі.
Хто вам сказав, що її треба вживати взагалі? Де ви її взяли?

Викидайте її зі свого життя і нікому більше не кажіть, цим ви не допомагаєте взагалі нікому, ні військовим, ні цивільним.

Я щаслива робити те, що маю, з тим, що маю, там, де я є.

Для мене велика честь стояти на захисті своєї Держави Україна. Я добре розумію наслідки дій та бездіяльності, в тому числі і моєї особистої, і тому в мене – чітко вибудувана логічна структура подій. А те, що логічно і знайомо – мене не лякає, а дає мені думки про шляхи вирішення проблемних питань.

Тримайся – це про слабкість мене, як воїна.

Тримайся – це про жалість мене, а не про співчуття.

Тримайся – це про відстань між нашими світами і лицемірство.

Для мене найкраща фраза:

  • хай береже/благословить тебе Бог
    бо кожне ваше слово благословення для мене безмежно цінне.

Також можна сказати:

  • хай бережуть тебе всі вищі сили;
  • спасибі за службу;
  • я ціную те, що ти робиш для нас;
  • дякую, що береш цю відповідальність на себе зараз, коли я не можу;

На вагах більше важить щира байдужість, ніж вдавана зацікавленість.

Я поважаю тільки тих людей, які чесні самі з собою.

Матеріалом для публікації став пост Наталії Тарковської у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2
  1. Хай Благословить всіх вас Бог, скоріше настане мир, і шоб кожен з вас повернувся додому живим та неушкодженим.🤝🫂

  2. Прохання дописувачки:
    “Будь ласка, не бажайте мені берегти себе”.

    Бажаю: не бережи себе.

    Надіюсь догодив…

    P. S.
    Всім іншим: бережіть себе!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...