<
Ілля Полудьонний

Навіть у грі захопити українських селян було неможливо

Цей запис опубліковано більш як рік тому
11:45 | 26.04.2022 / Погляд / / Коментарі відсутні

Як правило пишу про психологію, але зараз патріотично-ностальгійне. Була в часи юності популярна на компі стратегія – «Козаки» (хто 30+ «пустили сльозинку»). Розробники гри, що важливо, українці – GSC Game World.⠀⠀

В цій стратегії можно було грати за країни, які брали участь у європейських війнах. За всі країни Європи здобувши ресурси була механіка технологічно «перейти» із 17-го до 18-го сторіччя. Це давало нові наукові апдейти та унікальні юніти. Хто перший перейшов, той самий хороший стратег і його всі боялися.⠀⠀

Була серед цих десятків країн і наша Ненька. Ніякого переходу у 18 столітті Україна не мала, апдейтів крутих у науковій академії не з’являлось, і щодо юнітів була скромна.⠀⠀

Але розробників все рівно постійно критикувал, що Україна не збалансована. По-перше юніти були дуже сильні. Сердюки найпотужніші серед воїнів на дистанції, а січові козаки носилися по мапі, як скажені. Тільки за якусь Францію «каре» побудував з піхоти, а тобі вже забігли в сраку і нарізають. Розробники казали: “Все збалансовано, в України ж не має технологій натомість”.

Але було по-друге. В грі одна з ключових механік – захоплення селян. Як це працювало: прибігти на ворожу, наприклад, Саксонську базу, а там селяни щось пораються, зерно збирають, ліс валять. Якщо поруч з селянами були воїни-охоронці, то вони починали вас атакувати всі гуртом, але якщо не було охорони, тоді селяни просто переходили на ваш бік. Типу навіщо ці проблеми.⠀⠀

Лише в єдиної України ця механіка не працювала. Тобто прибігали ви кониками на базу Українців, там у селян посівна, і їм все рівно – є поруч воїни чи не має, вони беруть мішки або що там в руках, і починають вас тими мішками бити.

Захопити українських селян було просто технічно неможливо. Доходило до смішного, на деяких змаганнях забороняли грати за Україну, бо можна було побудувати базу, наклепати купку селян і через 2 хвилини виграти, бо дали всім п*зди лопатами.⠀⠀

Гравці кричали: “Це не чесно”. Розробники відповідали: “Це історично”. Гравці кричали: “Ой, та прям”.⠀⠀

Через 20 років хочеться врешті сказати тим критикам – нужбо позакривали *бальники.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...