<
Марія Приступа

Від кухні до подіуму: як професійна освіта відкрила мені світ

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:12 | 1.08.2025 / Погляд / Коментарі відсутні

Привіт, я Марія. Мені 24 роки, і вже рік я живу в Нью-Йорку, працюючи професійною моделлю. До цього в мене був річний контракт у Канаді, де я встигла з’явитися на великих екранах спортивних магазинів, прикрасити обкладинку журналу та стати обличчям багатьох брендів, зокрема весільних суконь і верхнього одягу. Йдучи за своєю мрією, я створила YouTube-канал, де ділюся досвідом та розповідаю про свій життєвий шлях. За останні три роки я змінила чотири країни, “пишучи історію свого життя”, але ніколи не забуваю, з чого все починалося.

Я повністю підтримую думку однієї з найвпливовіших жінок світу, Опри Вінфрі: «Освіта — ключ до відкриття світу, паспорт до свободи».

Мій шлях до мрії пролягав від Нововолинська до Нью-Йорка. У 2016 році, після закінчення школи, я, 15-річна дівчина, вирішила вступити до Нововолинського вищого професійного училища. Мене приваблювали чудові відгуки інших учнів: дружній педагогічний колектив, цікаві практики, нові знайомства та друзі! Усе це було надзвичайно захопливим! У 2020 році я завершила навчання вже в Нововолинському центрі професійно-технічної освіти та здобула професію «Кухар, кондитер». І донині я жодного разу не пошкодувала про свій вибір.

Роки навчання були неймовірними! Згадуючи всі моменти, інколи хочеться повернутися в той безтурботний час і насолоджуватися цікавими заняттями та веселими перервами. Моєю улюбленою частиною навчального процесу була практика, яка проходила на території училища, а також на різних підприємствах міста, зокрема на «Кроноспан УА». Ми не лише набували професійних навичок, але й отримували чудові емоції, що назавжди закарбувалися в моїй пам’яті.

Саме в цьому закладі освіти я виросла! Усі ці роки ми стикалися з чималою кількістю перешкод та випробувань, та поруч з нами завжди була міцна підтримка і допомога наших викладачів та майстрів. Прийшовши до училища зовсім юною, я вже залишала його стіни сформованим фахівцем: дорослою, впевненою, з чітким розумінням свого шляху. Я отримала безцінний досвід, з яким вирушила у доросле життя, знаючи, що, докладаючи зусиль і маючи бажання, можна досягти великих вершин.

Для мене було великим щастям прощатися з педагогами, знаючи, що навіть з роками вони зустрінуть тебе з відкритими обіймами, як і тоді, коли ви тільки переступили поріг закладу освіти. Це були прекрасні студентські роки!

Дорогий друже, абітурієнте! Я розумію, що прийняття рішень у житті іноді буває непростим. Найголовніше – завжди прислухатися до свого серця! Воно підкаже і направить тебе на твій, особливий шлях!

Колись я обрала свій шлях і, здобувши освіту в Нововолинському центрі професійної освіти, жодного дня не пошкодувала! Пам’ятай, що твій вибір – це ключ до майбутнього, і я вірю, ти приймеш найкраще рішення для себе.

Нехай тобі щастить. Бажаю успіхів, натхнення і миру! Міцно обіймаю.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Сергій Притула
10.10.2026
Тут вже неважливо, скільки тонн дизелю росія поставить до США. 300 тисяч тонн, мільйон тонн чи 8 літрів. Тут важить символізм цього дизелю. Бо це - кривавий дизель. Чи подивований я подібним кроком президента США? Ні. У ...
Андрій Принда
7.10.2026
Наша лікарня працює. Люди їдуть до Володимира лікуватися, хоча вибір у них є. Це заслуга лікарів, медсестер і тих, хто роками збирав матеріальну базу. Я це кажу не для компліменту. Кажу, щоб одразу відсікти байку: мовляв, ...
Віктор Ющенко
6.10.2026
Під соусом «реальності» нам пропонують мюнхенський сценарій. Дорогі Українці, соборна націє! Сьогодні, коли випробування нашої стійкості вимагають найвищого вишколу духу та непохитної віри, ми знову стаємо свідками того, ...
Сергій Осока
5.10.2026
Борщ — це тло, на якому творився Всесвіт. Спершу Господь сотворив борщ, а вже тільки потім узявся місити глину на землю, різьбити зірки, викуйовджувати хмари. Потім сотворив риб, птахів, вомбатів, японських макак, ...
Саід Ісмагілов
3.10.2026
Військові часто обговорюють, чому ми дзеркально не бʼємо у відповідь по російських цивільних обʼєктах? По локомотивах потягів, щоб росіяни так як ми, годинами сиділи у полі. І це не поле в Полтавській області, а якесь ...