<
Андрій Любка

У нас епідемія! Епідемія глупоти, злості й браку співчуття…

Цей запис опубліковано більш як рік тому
22:46 | 20.02.2020 / Погляд / коментарів 8

Поки всі новини ґелґочуть про епідемію коронавірусу в Китаї, справжня епідемія розповсюджується в Україні. Епідемія глупоти.

Читаючи новини про те, як мої співвітчизники блокують летовища й лікарні, висловлюють своє обурення з приводу повернення українців з Китаю на батьківщину, розповсюджують фейки і нісенітниці, мене проймає відчуття відрази й жалю. Невже ми справді живемо в Середньовіччі? Невже сучасний українець, сховавши до кишені смартфон найсучаснішої розробки, може взятися за камінь, щоб кинути ним у «прокаженого»? Чума головного мозку?!

За яким це правом одні українці не допускають інших українців (таких же громадян, таких же платників податків!)  до аеропортів і лікарень, санаторіїв і об’єктів медичної інфраструктури? Хіба ж у скрутну мить не варто зробити все для того, щоб повернути своїх співвітчизників додому, допомогти їм за будь-яку ціну?! Якби на їхньому місці опинилися ми, чи не хотілося б нам, щоб держава захистила нас, подбала про нас? А що б ми відчували, якби на тому літаку була наша мама, сестра, дружина, друг, кум? Як кажуть англійською, треба уявити walking in someone else’s shoes, поставити себе на місце іншої людини, уявити себе в такій ситуації – й діяти по совісті.

Безумовно, завинила в цій ситуації і влада, яка просто провалила комунікацію цієї проблеми. Либонь, кожен із міністрів боявся репутаційних втрат, тому не висловлював чіткої й повної інформації про цю проблему, а відтак позиція влади виявилася неозвученою, народу не дали чітких гарантій безпеки і плану дій. А на місце пустки в голові прийшли всілякі телеканали й сміттєві бачки зі своїми трагедіями й фейками – і народ «поплив»…

Особливо сумно це спостерігати в дні пам’яті Небесної Сотні. Не виключаю, що влада й справді запланувала повернення літака саме в ці дні, щоб затьмарити тему Майдану і відвернути увагу від провалу в розслідуванні злочинів проти Небесної Сотні.

Але турбує й інше – шість років тому український народ поводився зріло, патріотично, був ввічливим і готовим допомогти ближньому, нині ж люди розсварені й світять звірячими іклами одне до одного.

Тож не хвилюймося за Китай, огляньмося довкола – справжня епідемія в нас. Епідемія глупоти, злості й браку співчуття…

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 8
    • ..і від глупоти… не розуміє, шо яку ідеологію насаждають, така в народі і прорастає…

  1. А який захист зробила верховна рада для тих же 94 людей привезених з китаю? Чому не поселили людей в Феофанію де рівень медичного обслуговування прирівнюється європейському? Бо боояться… І Чим (не доведи боже ) будуть лікувати в санаторію в випадку захворюванню… І коли привезли людей.. 20 ЛЮТОГО_ це ж знущання над памятю небесної сотні

    • То можливо потрібно було привезти 23 лютого або 8 березня -щоб познущатися над Кларою Цеткін
      може людям не родитися в цей день ?
      і що ти маєш на УВАЗІ коли після людей ставиш крапки – ти договарюй договарюй а краще гелгочи гелгочи

  2. Напишіть як “тепло”зустріли наших з Китаю,з погрозами спалити їх,вибиванням вікон в автобусах,і порівняйте як зустрічали своїх у Франції США Росії….

  3. Андрiю, згiдна на 100% А ще хочу додати, що ми всi ходим пiд Богом , тому треба вiддати себе в його руки i все буде добре! Слава Богу за все!

  4. А що зробила влада щоб убезпечити іншу частину украінців, які живуть тут і не поверталися додому із-за кордону. Бо людей тепер уже позвозили і без досконалого обстеження відправили на самоізоляцію. А я невпевнена, що більшість з них буде настільки свідомими що буде іі дотримуватися. Тож здрастуй поширення коронавірусу швидкими темпами. І в даній ситуаціі люди,котрі повернулися додому невинні в бездіяльності посадовців

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...