Цілу ніч володимирчани простояли у черзі за ліками, а зранку їм сказали, що кошти закінчилися

Так, вони знову займали чергу з 16 години 30-го вересня, щоб 1-го жовтня зранку встигнути отримати ліки. Хтось спав у машині, частина ніч провели в ганку приймального відділення, не в коридорі, а в ганку. Кажуть, охоронець добрий чергував, виніс їм лавку, вони могли сидіти, – всю ніч. І туалети були закриті.

А зранку…а зранку вони були молодці, бо коли п’ята людина з черги отримала ліки, і їм сказали що грошей більше нема і фармацевт їде здавати звіт, вони підняли шум, без депутатів чи активістів, а просто люди, в більшій частині пенсійного віку.

Дружньо пішли до Катерини Чубок, (владнали питання грошей) – фармацевт не була в курсі перерахованих містом коштів (то вже друге питання “чому”?). А потім ще й написали колективне звернення на міськраду щодо дофінансування видачі ліків за пільговими рецептами.

Я прийшла туди о 10 ранку і з радістю теж підписала підготовлене ними звернення. Потім повернулася фармацевт і видала всім ліки!!!

В тій черзі більшість знайомі між собою. Було сумно слухати історію про проведену ними ніч в тому ганку, але дуже приємно слухати як вони потім вирішили питання грошей.

Я до чого це все пишу – ні відео, ні сотні репостів чи лайків ситуацію не вирішать. Я там, в одній з груп, стала “ворогом народу”, бо дозволила собі сказати що тим відео, і чередою подій, людей ввели в оману, може не свідомо, але ввели.

“Ми так і не зрозуміли, то програма і для нас, чи ні ?”, – це було їхнє питання.

Все буде добре, або так, як ми того заслуговуємо.

P.S. Враховуючи цей переполох, і наступного місяця хтось теж буде там ночувати. Хоча якщо виділено 100 000 на квартал, то грошей має вистачити. Але ночувати будуть, бо довіру не так легко відновити.

Знаєте, для мене цей допис більше про позитив, ніж про сум. Так є організаційні моменти які не вирішені, але те все не складно поправити, головне – вони всі пішли до дому з ліками, а на моїй пам’яті таке було дуже рідко.