<
Олена Кузьмич

Тільки нецензурною лексикою можна передати “радість” від споглядання роботи автодору

Цей запис опубліковано більш як рік тому
20:16 | 17.03.2019 / Погляд / Коментарі відсутні

Кожен раз виходячи з дому чи виїжджаючи машиною, згадую “вєлікий магучій”…

Тільки нецензурною лексикою можна передати “радість” від споглядання роботи автодору.

Так, я розумію, що немає грошей на ямковий ремонт в центрі немаленького населеного пункту – села Павлівка Іваничівського району. Так, я розумію, що їх вже не буде ще 30 років з нашою владою. Але при чому тут влада, коли д… з місцевого автодору ось так роблять відливи з дороги в річку.

В чому справа ви спитаєте? Та ось в чому… Були ями вже кілька років, котрі час від часу засипали камінням і які знов з’являлися після першого дощу. Наші люди звикли до них… трохи матюкалися, оминаючи їх городами селян. Але ж цього мало! Приїхав “спеціаліст по ремонту” на тракторі з Іваничівського автодору. Чи то п’яний був, чи то після похмілля… і вирішив зробити “добре” пішоходам й водіям. Грейдером вигріб 10-метрову ямиську! Поперек дороги! Згорнув пішохідну доріжку! Стрибайте, людоньки, метрів десять, якщо хочете перейти через міст, чи пливіть через канаву, чи виходьте на дорогу, по якій машини “вихиляються”, щоб самим не влетіти в яму… і героєм поїхав з відчуттям виконаної роботи.

В мене питання навіть не до того, хто це зробив. В мене питання до тих, хто цього “професора” послав на роботу: яке завдання у нього було (бо можна тільки припустити, що йому доручили), хто його повинен контролювати і скільки він за цю руйнацію дороги отримав?

А ще є більш важливе питання: хто її буде відновлювати чи засипати?

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...