<
Володимир Дибель

Таке враження, що госпітальні округи робили з огляду не на потреби людей, а зовсім з інших міркувань

Цей запис опубліковано більш як рік тому
15:45 | 30.11.2017 / Погляд / Коментарі відсутні

Ми ще не завершили реформи первинної медичної допомоги, а вже пишемо закони… Закон може задекларувати багато доброго й потрібного, але яка буде його ефективність, якщо матеріальна база первинки — слабка? Спочатку потрібно оснастити амбулаторії, ФАПи, дати їм нормальний транспорт, адже медик не перебуває на території, яку має обслуговувати.

Потрібно дати апаратуру для первинної діагностики, та багато чого ще треба, щоб медики в первинній ланці могли надавати бодай мінімальну допомогу. Найпершою проблемою медицини на селі є забезпечення кадрами. Їх нема. Звісно, досвідчені «аси», які вже у віці, працюють і вже не поїдуть за кордон. Але вони відходять, а де молоді лікарі?

Українська зарплата не дозволить прогодувати сім’ю та підвищити свій фаховий рівень.

Сьогодні медик на селі — при зарплаті, котра часто не досягає і 3200 грн! Нема житла для медиків, з цієї мізерної зарплати він ще оплачує квартиру. Ось сьогодні до мене прийшов молодий лікар, добрий фахівець, який поїхав у Німеччину, вивчивши мову, склав там відповідні іспити, і його вже беруть на роботу. Звісно, що він їде, бо українська зарплата не дозволить прогодувати родину, підвищити свій фаховий рівень.

Нема мотивації — ні в медиків, ні в пацієнтів. Пацієнти вкрай зневажливо почали ставитися до свого здоров’я, а з другого боку, коли були колгоспи, ми не мали проблем із транспортом, щоб організувати профілактичні огляди по селах. Я в медицині пройшов шлях від фельдшера до головного лікаря, ми маємо в Любомлі прекрасну лікарню. У нас палати на одну-дві людини, з усіма зручностями, і гаряча вода в нас цілодобово.

Але якщо так піде, то не буде просто кому лікувати людей. Нема стратегії в розвитку охорони здоров’я. Ми чуємо: «Треба щось робити», але наразі по селах медик сам-на-сам з пацієнтом, і я поки не бачу того, що закон щось змінить. Потрібні великі кошти. Телемедицина — це було б чудово, але чи скрізь у сільській місцевості є банально інтернет? Та нема! Або такий, що постійно з перебоями, тому про телемедицину тут нема що і говорити.Ми дуже розраховували на створення госпітального округу в Любомлі.

Села Шацького району віддалені навіть від Любомля, а що казати про Ковель, у якому такий округ має бути? Влітку наш регіон приймає кілька сотень людей, які відпочивають на наших озерах. Люди — з усього світу. Аварії, хвороби… Всього вистачає. А таке враження, що навіть ці округи робили з огляду не на потреби людей, а зовсім з інших міркувань. Тут і політика, і знайомства.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Василь Слапчук
14.07.2026
Неділя. Православні волиняни відстояли службу Божу і повернулися додому. Притичина в тому, що майже половина цих набожних волиняків принципово (вперто/тупо) вірять і поклоняються лише російському богові. Станом на початок ...
Роман Маленков
13.07.2026
Верх цинізму! Отак буде із кожним! Чи саме це хотів сказати Навроцький, влаштувавши виступ на українських могилах в селі Радруж? Він спеціально приїхав до села, яке колись було українським на 90%, і яке поляки ПОВНІСТЮ ...
Митрополи́т Епіфаній 
6.07.2026
Завершилася ще одна страшна ніч в Україні з майже 1600 ночей, що минули після початку повномасштабної російської агресії проти нашої держави. Це довше, ніж тривалість Першої світової війни. Особливо коли не забувати, що ...
Наталя Делієва
3.07.2026
Сьогодні в супермаркеті в Одесі спостерігала біля кас дуже цікаву розмову. Касирка: - Ця каса обслуговує тільки за готівку. Жінка з візочком продуктів: - Я не понімаю, что ви говорітє. Скажитє на русском. Касирка: - Я не ...
Володимир Демчук
2.07.2026
Сьогодні ми спостерігаємо за новим розвитком подій навколо українсько-польського протистояння. Біло-червоні називають цей час «Волинська різня», хоча кров лилась по обидва береги Бугу... Я розповім, як торкнулись ті ...