<
Олена Омелюх

Старатимемося писати проєкти у Володимирській громаді, які допоможуть залучити кошти, щоб осучаснити місця для проведення культурних заходів

Цей запис опубліковано більш як рік тому
21:17 | 4.10.2023 / Погляд / 1 коментар

У Володимирській громаді варто доопрацювати та осучаснити місця, де можна було би провести культурний захід. Це постараємося і робити завдяки проєктному менеджменту.

Такого роду заходів, як зібрання Клубу культурних менеджерів, у нашому місті (Володимирі, ред.) ще не було, тому гріх було не скористатися можливістю дізнатися для себе більше.

Цей проєкт цікавий тим, що можна дати «розгулятися» своїй уяві, пофантазувати і придумати якийсь крутий проєкт, а потім втілити його з однодумцями, яких, до слова, можна зустріти на цьому ж проєкті.

Я вже три місяці працюю на посаді керівника відділу культури і мистецтва управління з гуманітарних питань і подала вже два культурних проєкти.

Коли у мене народжується ідея, то обговорюємо її, погоджуємо і, якщо людям це подобається, ідемо до відділу проєктного менеджменту, щоб спільно працювати над розвитком ідеї в проєктний документ. Пишемо заявку, схрещуємо пальчики і чекаємо вердикту – чи нададуть грантодавці підтримку нашій ідеї.

Цих проєктів буде більше, тому що хочеться розвивати культуру громади, ми стараємося. Тут в нагоді нам стане Клуб культурних менеджерів, тому що він залишить по собі певні здобуті нові знання, які використаємо у написанні наступних проєктів. Треба пробувати, робити і задуми, впевнена, реалізуємо.

Щодо того, що хочеться: хочеться виграти «тверді» проєкти. Це про те, аби зробити ремонти приміщень для культурних заходів, закупити потрібне обладнання, аби було де і на чому проводити самі культурні заходи.

Проєкт “Клуб культурних менеджерів” реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя за підтримки Українського культурного фонду.

Джерелом для публікації став пост на фейсбук-сторінці Агенції регіонального розвитку Прибужжя

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...