<
Віктор Мартиненко

Сьогодні, у Неділю про Страшний суд, який звершується над патріархом Кірілом

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:40 | 27.02.2022 / Погляд / / Коментарі відсутні

Переконаний, після сьогоднішньої промови патріарха Кіріла, кожен, хто вважає себе християнином, будь то єпископ, клірик чи мирянин – в Україні, Росії чи будь-де, має «отложитися» і удалитися від «делающих беззаконіє».

Це – рубікон! Кіріл – благословлятель і співучасник вбивць! Не можна причащатися з вбивцею! Він забруднив Чашу Христову невинною кров’ю, яка у нього на руках і сатанинсько-брехливих вустах!

Якщо ви не відмежуєтеся від Кіріла – то та кров і “на вас і на дітях ваших”!

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя:

«Сегодня мы тоже нуждаемся в единстве – в единстве с нашими братьями и сестрами на Украине. Мы знаем, в каких трудных обстоятельствах находится сейчас Украинская Православная Церковь Московского Патриархата. Я особо молился сегодня за Блаженнейшего владыку Предстоятеля и, конечно, за весь епископат и за весь верующий народ Украины; и вас также призываю к этим молитвам. Не дай Бог, чтобы нынешняя политическая ситуация в близкой нам братской Украине была направлена на то, чтобы злые силы, которые всегда боролись с единством Руси и Русской Церкви, одержали верх. Не дай Бог, чтобы между Россией и Украиной пролегла страшная черта, обагренная кровью братьев.

Мы должны молиться за восстановление мира, за восстановление добрых братских отношений между нашими народами. Залогом этого братства является наша единая Православная Церковь, которая на Украине представлена Украинской Православной Церковью, возглавляемой Блаженнейшим Онуфрием.

Мы и за них сегодня молились. За то, чтобы Господь дал им силу и мудрость отражать, подобно Патриарху Тихону, прилоги лукавого и одновременно верой и правдой служить своему народу, в том числе всячески содействуя миру. Пусть Господь хранит Церковь нашу в единстве. Пусть Господь оградит народы, входящие в единое пространство Русской Православной Церкви, от междоусобной брани. Нельзя дать посмеяться над нами темным и враждебным внешним силам, нужно делать все для того, чтобы сохранять мир между нашими народами и одновременно ограждать наше общее историческое Отечество от всех действий извне, которые могут разрушить это единство.

Сегодня особая молитва о Блаженнейшем Онуфрии, о Церкви нашей и о благочестивых чадах наших. Пусть Господь хранит землю Русскую. Когда говорю «Русскую», то употребляю древнее выражение из «Повести временных лет» – «Откуда есть пошла Русская земля». Землю, в которую ныне входят и Россия, и Украина, и Беларусь, и другие племена и народы. Чтобы Господь хранил землю Русскую от врагов внешних, от нестроений внутренних, чтобы укреплялось единство нашей Церкви и чтобы по милости Божией все искушения, прилоги, провокации отступили и чтобы народ наш благочестивый на Украине мог наслаждаться миром и спокойствием. Об этом сегодня наши молитвы.

И прошу всех вас и в церковных, и в домашних молитвах поминать Блаженнейшего Онуфрия, поминать наших братьев и сестер на Украине и молиться о мире.»

РУСКІЙ ПАТРІАРХ – ІДІ НАХ*Й.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...