Собаки — не винні. Винні люди, які не здатні контролювати те, за що відповідають

Хочу розповісти про ситуацію, яка тягнеться роками і яка напряму стосується безпеки наших дітей. Колись давно нашого маленького йорка загризла собака сусіда, бо він систематично випускав великого пса без повідка і нагляду. Ми тоді промовчали. Не писали оголошень, не піднімали шум, не шукали винних. Просто пережили втрату.

Але роки минули — а поведінка сусіда не змінилася.

Його собака й далі вільно бігає по вулиці, і мої батьки весь цей час боялися виходити.

Моя молодша сестра, якій зараз 11, ще у дитинстві була покусана — після того вона довго не розмовляла, мала стрес, який лікували роками.

Дружина цього «чоловіка»приходила, вибачалися , і просили нікуди не звертатися.

І ось кілька днів тому сталося те, що поставило крапку в нашому терпінні.

Моя мама йшла з дочкою. Собака знову гуляв вулицею без повідка. Мама здальшу кричала до сусіда, пояснюючи, що дитина боїться, що в неї наслідки після минулої травми. Просила забрати собаку.

На що сусід, стоячи біля своєї хати, відповів: «А що тут такого?»

І замість того, щоб забрати пса, він показав рукою на маму і дитину. Собака побіг у їхній бік і хапнув дитину за руку. На руці — синяк і слід від зубів.

Все зафіксовано в лікарні та поліції.

Я пишу це не з емоційної помсти. Я пишу це, тому що людина, яка служить у прикордонній службі — структурі, що має охороняти громадян — роками ігнорує базову безпеку звичайних мешканців свого району.

Собаки — не винні.

Винні люди, які не здатні контролювати те, за що відповідають.

Я хочу попередити всіх, хто живе поруч: на нашій вулиці є господар великого собаки, який неодноразово допускав напади на тварин і дітей, і при цьому не реагує навіть на прохання матері, яка захищає свою дитину.

Ця поведінка вже офіційно зафіксована.

Ми не хочемо сварок. Ми не хочемо конфліктів.

Ми хочемо одного: щоб кожна дитина, кожна мама і кожен літній чоловік міг пройти нашою вулицею без страху бути покусаним, наляканим чи атакованим.

Безпека — не привілей. Це обов’язок кожного з нас.

Особливо тих, хто носить форму у прикордонній службі

Матеріалом для публікації став пост Тетяни Біляєвої на фейсбук-сторінці “Володимир-Волинський інфомаційний”.