Скверу з топіарами не має ще жодне місто України: Володимир-Волинський може стати унікальним

Гадаю, що більшість із Вас, читачі, будуть зі мною солідарні – Княже місто Володимир має  можливість, з огляду на чимало пам’яток історії та архітектури,  стати туристичною «меккою» регіону подібно Луцьку  чи Львову. Для цього у нас є багата історія, що сягає глибини тисячоліть   описана в літописах, оспівана митцями. Але не вистачає чогось особливого…

Впевнений, що ініціатива «Громадський бюджет» (бюджет участі) – ідея гарна і дуже правильна. Можливо, ми  не завжди були задоволеними, стосовно того, чий   проект  перемагав, але вибір людей, та ідеї, думки  тих учасників і авторів , які працювали  над  проектами, треба поважати.

Не заперечуватиму, що  подібні  громадські ініціативи – це  чудова можливість активним володимирчанам  здійснити  свій внесок у місто, покращити його, вдосконалити, зробити  більш сучасним, цікавим, а отже – привабливим не лише для нас жителів, а й для туристів. А туристи бувають різні – це не тільки залюблені у красу чи мандри подорожні, а й потенційні інвестори.

Парк-сквер біля Володимир-Волинського історичного музею ім. О. Дверницького  та РАЦСу  (Загсу) є одним з найбільш відвідуваних місць у Володимирі, але  не тому, що це якесь  по особливому облаштоване і “туристично розкручене” місце, а банально через те , що цей сквер розташований у самому центрі міста поруч  площі…

На мою думку, в даному парку відсутні відповідні умови, цікаві локації, туристичні принади, а саме скульптури, естетичне  озеленення, котрі зацікавлять не лише жителів міста, а також туристів. Тут немає  чогось особливого, що сповнить місцину, де завжди чимало людей, сенсом. Разом з тим, історія  міста потребує висвітлення в доступній формі. Наявність там РАЦСу (Загсу) вносить своє – молодятам так би хотілось мати світлини, що не лише передаватимуть всю торжественність миті, але нагадуватимуть і про те, де саме поєднались долі, стануть окрасою сімейних альбомів. Епоха соцмереж теж диктує свої умови – наявність «фішки» просто необхідна!

Склавши ці всі зауваження в одне, мене осінило – топіарі! Всі ж бачили фільм Тіма Бартона «Едвард-Руки-Ножиці»? Головний герой вирізав із кущів химерні та неймовірні живі скульптури – людей, песиків, динозаврів, тощо… Це саме те, що нам потрібно!

Громадського парку інтелектуального відпочинку чи скверу з топіарами немає ще жодне місто України, не те, що Волині. Уособлені в них персонажі, що мають відношення до історії міста, суттєво допоможуть екскурсоводам у оповідях про Володимир. Та й більшість із Вас, читачі, пізнає свою малу батьківщину краще.

Учителі зможуть проводити уроки на відкритому просторі, а діти – пізнаватимуть славне минуле не лише із підручників чи музейних експонатів. Зрештою, ці унікальні скульптури стануть повноцінною частиною “колекції музею”.

Молодята матимуть унікальні світлини, які не зробити в іншому місті України, а для соцмереж топіари просто створені.  Ідеальне місце для фото сетів! Та й для художників  буде причина відвідати Володимир – пленери, виставки.

Таким чином – наше місто набуде унікальну цікавинку, родзинку , яка приваблюватиме туристів, а отже – і ресурси.

Якщо ця ідея вас зацікавила – сподіваюсь, у період голосування за проекти бюджету участі, підтримаєте мою ініціативу, яка має №10. . Для цього Вам потрібно перейти за посиланням.

Вірю у оновлений і перезавантажений Володимир – сучасний, живий, багатий і красивий.

Місту потрібні зміни!