<
Анна Губ

Шахтарі – народ унікальний

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:40 | 22.08.2019 / Погляд / коментарі 4

Саме завдяки шахтарям підземні скарби стають доступними всій нашій країні, а в наших домівках є світло і тепло. Та мало хто з простих громадян задумується над тим, якою ціною і непосильною працею це стає можливим.

Одні умови праці гірників чого варті: спека, темінь, замкнутий простір, небезпека обвалів та вибуху метану. Їхній робочий день, а вірніше зміна, проходить глибоко під землею, де немає можливості попити кави чи запалити цигарку.Та й обідають шахтарі переважно прямісінько у забої. До слова, саме представники цієї важкої професії привнесли у наш лексикон слово «тормозок».

Хочу акцентувати увагу на тому, що незабаром в Україні відзначатимуть День Незалежності, а вже наступного дня, 25 серпня, буде професійне свято працівників вугільної промисловості України – День шахтаря. І дуже хочеться, щоб обидва святкування відбулися без неприємних ексцесів. І якщо спокій на День Незалежності України будуть забезпечувати всі силові структури держави, то те, як мине свято гірників, буде залежати, передусім, від самих працівників вугільної галузі.

Шахтарська праця завжди була наповнена особливим духовним змістом. До поту та сліз додавалися колосальні зусилля і витримка, самовідданість і терпіння, сміливість на межі відчаю. Спускаючись під землю, копачі «чорного золота» брали з собою любов і надію. Дві людські якості, які були поруч завжди – і в будні, і в свято, і на поверхні, і в глибоких забоях. Адже кожен спуск у забій міг бути останнім.

Для гірницького волинського міста Нововолинська День шахтаря став (із 1993-го – року, коли свято було закріплено на законодавчому рівні) одним із головних свят. Цього дня у місті щорічно проводяться народні гуляння та концерти під відкритим небом, виступи відомих артистів та музичних колективів, вітання та нагородження самих шахтарів з боку різних керівників.

Останнім часом ситуація на копальнях Нововолинська значно покращилася. Поступово скорочується заборгованість по виплаті заробітної плати, купується нове обладнання та спецодяг, покращуються умови праці робітників. Життя налагоджується. Попри труднощі самої професії, шахтарі самовіддано працюють, забезпечуючи безперебійне постачання вугілля на ТЕС. І зовсім недоречними на цьому тлі виглядає купка людей, що досі «тримає зуб» на колишнє керівництво копалень.

Тривають таємні підбурювання простих робітників до радикальних заходів з боку окремих осіб. Людський фактор досить часто наносить шкоду колективам копалень. Хоча, як всі ми бачили раніше, нічого путнього з радикальних заходів ніколи не виходило. Ні «хрестові походи» на Київ, ні гепання касками по асфальту під вікнами облдержадміністрації, ні потоки нецензурщини у бік всіх, хто був на іншому боці, не додали самим гірникам ні грошей, ні здоров’я, ні спокою родинам.

Звичайно, проблем багато. Вугільна галузь сама по собі є дотаційною. Ще й до всього ми лишилися без вугілля Донбасу та перебуваємо і надалі у стані війни з РФ. Зміна політичного керівництва в Україні відіграла позитивну роль у покращенні становища волинських гірників (як і в цілому у вугільній галузі). Заборгованість по заробітній платі є, але вона значно скоротилася (у порівнянні з попередніми місяцями та роками).

До 1-го вересня шахтарям обіцяють виплатити ще 20% заборгованості. Тобто, життя триває. А заклики до дестабілізації ситуації на шахтах №9 «Нововолинська»,«Бужанська» та «№10 «Нововолинська» (у разі невиплати) жодним чином не допоможуть покращити ситуацію на волинських копальнях. Та й кримінальну відповідальність за вчинення масових заворушень (стаття 294 ККУ) ніхто не відміняв.

Вірю, що здоровий глузд візьме гору і своє професійне свято шахтарі Нововолинська (як і гірники всієї України) зустрінуть у хорошій атмосфері – без насильства, без лайки та бійок, без агресії. У колі власних родин та друзів, у рідному Нововолинську, під мирним небом Волині.

Підвищення престижу шахтарської професії, збереження фахівців і достойний соціальний захист гірників є одним із пріоритетів політики нинішнього уряду у вугільній галузі. Тож побажаємо волинським гірникам нових трудових досягнень, оптимізму, достатку, злагоди в сім’ях та миру в Україні. Щоб українські надра були невичерпними, а державні шахти виконували та перевиконували план з видобутку «чорного золота».

Будуть шахтарі – буде в Україні тепло і світло. З прийдешнім Днем шахтаря, волинські гірники!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 4
  1. Це чистої води заказна стаття. Автор ти жартуєш? Скорочення заборгованості?
    Чому не згадано ЄСВ?
    Стидно вийти в місто на день шахтаря…

    • Це точно, кримінал за масові заворушення, політика уряду якого немає, а кримінальну статтю за невиплату заробітної плати, за розкрадання вугілля, закупка обладнання в три дорога відмінено. Ганьба тим хто пише і замовляє такі статті. Шахтар на сьогоднішній день злиденний забутий державою, сидить з протягнутою рукою і випрошує заробітну плату для того щоб не протягнути ноги, і головне кожного року одне і те саме, віддали трохи заробленого і радуйтесь, і це цинічне слава шахтарській праці, та поцілуйте нас…

  2. Замовна публікація, без люрнетки видно. Все частіше такі з’являються на сторінках “БУГу”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...