<
Юрій Єлева

Сапожнікову з командою час іти на заслужений відпочинок

Цей запис опубліковано більш як рік тому
15:17 | 8.07.2020 / Погляд / коментарі 2

Найбільша проблема влади Нововолинська – кулуарність, непублічність та непрозорість. Нині треба давати дорогу молодим, перспективним управлінцям, а Віктору Сапожнікову з командою – час іти на заслужений відпочинок.

Пан Сапожніков вже понад 20 років перебуває на посаді міського голови. Скажу, що особисто я нічого проти Віктора Борисовича не маю. Єдине, що ті підходи, якими він управляє містом – вони застаріли. По-нормальному було б добре і всі б зрозуміли, якби він зараз вийшов до громади і сказав: «Я довгий час керував цією громадою, ви мені довіряли люди добрі, багато зроблено за цей період, але я втомився і в кінці-кінців маю право на заслужений відпочинок, тому я дякую вам, вибачте за ті помилки, які я зробив.

Очолювати місто мають люди, які тут живуть, які мають сучасне мислення, досвід в управлінні. Разом з тим, найбільша проблема влади Нововолинська – кулуарність, непублічність, непрозорість.

От Анатолій Бідзюра правильно поставив запитання – відкрийте, будь ласка, рішення: Хто купив майно громади. Воно ж нам належить, а не їм. Хто купив землю? По якій ціні? Це нормально в будь-якому суспільстві, але, на жаль, ані Віктор Борисович, ані хтось інший не надав відповіді на це питання. А раз не відкривають – тоді у людей виникає підозра і розуміння, що від них щось приховують і людей дурять. Отакі речі громаді не подобаються. Я вважаю так: якщо ти живеш за кошт громади, а це так…

Я зараз оце чув зарплати у чиновників досить пристойні, тим паче я знаю що зараз в міськраді виплачуються мільйонні премії. Ну то хлопці і дівчата, будьте тоді достойні і відкриті, як в акваріумі, публічні і чесні. А тут ви заробляєте за користь громади і навіть не хочете звітуватись громаді.

Ми повинні не забувати про питання екології, які стоять для міста досить гостро. Нововолинці заслуговують на краще повітря і на те, щоб принаймні під їхніми будинками не смерділо. Треба ввести жорсткий контроль за викидами, і жорсткий нагляд за тим, щоб вони виконали обіцянки щодо встановлення електростатичних фільтрів та іншого обладнання, яке унеможливить такі незручності у вигляді пилу і запаху. Також потребує модернізації оснащення очисних споруд.

Я зважував на що є попит і в чому я можу використати свій досвід, тому вирішив заснувати в своєму селі фермерське господарство і закласти сад. В сучасному світі треба спеціалізуватись в чомусь одному, тому я обрав один напрямок – вирощування яблук. Тому у мене немає ні часу, ні бажання задумуватись про повернення у статус чиновника. Те, чим я займаюсь, це – моя улюблена справа. У мене окрім саду є ще пасіка.

Єдине в чому я бачу свою місію, коли прийде нова команда, то якщо мої знання і досвід в управлінні містом. чи якимись процесами громади будуть потрібні – я в якості консультанта, чи радника безперечно можу вділити чимало часу. Тому що майбутнє мого міста мені не байдуже і я хочу, щоб нам усім жилось комфортно і ми гордились Нововолинськом.

Юрій Єлева 8 років пропрацював в органах місцевого самоврядування на посаді першого заступника міського голови і двічі обирався депутатом обласної ради

Джерело – інтернет-видання “Кордон”

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2
  1. В когось одна думка, в когось друга, ще в когось третя… Єлева так думає, але голос на виборах має один. Все вирішить більшисть нововолинуів. Проголосують за Єлеву буде він мером, проголосують за Сапожнікова, буде Сапожніков. То демократія!

  2. Що Ви особисто зробили для міста і громади коли були першим заступником мера ? Можливо Ви від премій відмовлялися, чи просили зменшити надбавки до зарплати?І розкажіть правду чому Ви пішли чи Вас пішли.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...