<
Юрій Велінець

Роз’яснюю, чому парафіянам храму Казанської ікони Божої Матері села Гряди варто відзначати престольне свято 8 вересня

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:19 | 5.02.2025 / Погляд / / Коментарі відсутні

Нині серед парафіян храму Казанської ікони Божої Матері села Гряди Нововолинської громади точиться дискусія з приводу датування престольного свята. Тому для запобігання непорозумінь та викривлення історичних фактів, роз’ясняю прийняту на обговоренні після богослужіння дату престольного свята – 8-го вересня.

Впродовж ХVІІ ст. – 1870 р. мешканці сіл Калусів та Хрінів були єдиною парафією, яка молилася у храмі в честь Різдва Пресвятої Богородиці. Таким чином два села святкували престольне свято 8 вересня в день Різдва Пресвятої Богородиці.

На тлі російської окупації України, в ХІХ ст. відбувалася русифікація церковно-релігійного життя парафій: впроваджувалися русифікована церковнослов’янська мова та вводилося шанування російських святих й ікон. Зокрема в 1860-1870-хх роках у Волинській губернії впроваджувалося шанування Казанської ікони Божої Матері. Тому зведену в 1871 р. нову церкву у селі Калусів було освячено в її честь, таким чином позбавивши парафію її церковно-історичного минулого.

Церкву Різдва Пресвятої Богородиці розібрали, а селян Калусова змусили святкувати своє престольне свято 22-го жовтня (4 листопада за новим стилем) – день Казанської ікони Божої Матері.

Натомість парафіяни села Хрінів традиційно залишили святкування престольного свята в день Різдва Пресвятої Богородиці. Тобто мешканці села Калусів (Гряди) святкувати престольне свято 22 жовтня (4 листопада за новим стилем), а мешканці села Хрінів – 8 вересня (21 вересня за новим стилем).

Сьогодні ми повертаємо свою історичну дійсність: спільне святкування мешканцями сіл Хрінів та Калусів (Гряди) престольного свята – 8 вересня на свято Різдва Пресвятої Богородиці, як це було століттями та позбавляємося того, що нам нав’язали москальня. Якщо у Вас виникають питання з цього приводу, я готовий роз’яснити усі нюанси на окремій зустрічі.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...