<
Юрій Велінець

Роз’яснюю, чому парафіянам храму Казанської ікони Божої Матері села Гряди варто відзначати престольне свято 8 вересня

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:19 | 5.02.2025 / Погляд / / Коментарі відсутні

Нині серед парафіян храму Казанської ікони Божої Матері села Гряди Нововолинської громади точиться дискусія з приводу датування престольного свята. Тому для запобігання непорозумінь та викривлення історичних фактів, роз’ясняю прийняту на обговоренні після богослужіння дату престольного свята – 8-го вересня.

Впродовж ХVІІ ст. – 1870 р. мешканці сіл Калусів та Хрінів були єдиною парафією, яка молилася у храмі в честь Різдва Пресвятої Богородиці. Таким чином два села святкували престольне свято 8 вересня в день Різдва Пресвятої Богородиці.

На тлі російської окупації України, в ХІХ ст. відбувалася русифікація церковно-релігійного життя парафій: впроваджувалися русифікована церковнослов’янська мова та вводилося шанування російських святих й ікон. Зокрема в 1860-1870-хх роках у Волинській губернії впроваджувалося шанування Казанської ікони Божої Матері. Тому зведену в 1871 р. нову церкву у селі Калусів було освячено в її честь, таким чином позбавивши парафію її церковно-історичного минулого.

Церкву Різдва Пресвятої Богородиці розібрали, а селян Калусова змусили святкувати своє престольне свято 22-го жовтня (4 листопада за новим стилем) – день Казанської ікони Божої Матері.

Натомість парафіяни села Хрінів традиційно залишили святкування престольного свята в день Різдва Пресвятої Богородиці. Тобто мешканці села Калусів (Гряди) святкувати престольне свято 22 жовтня (4 листопада за новим стилем), а мешканці села Хрінів – 8 вересня (21 вересня за новим стилем).

Сьогодні ми повертаємо свою історичну дійсність: спільне святкування мешканцями сіл Хрінів та Калусів (Гряди) престольного свята – 8 вересня на свято Різдва Пресвятої Богородиці, як це було століттями та позбавляємося того, що нам нав’язали москальня. Якщо у Вас виникають питання з цього приводу, я готовий роз’яснити усі нюанси на окремій зустрічі.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...