<
Тетяна Швидченко

Російський слід у трендах тіктоку: українські підлітки відмовляються вчитися

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:37 | 28.04.2025 / Погляд / Коментарі відсутні

Серед українських підлітків у TikTok поширюється тренд, який на перший погляд виглядає як жарт: школярі іронічно заперечують сенс шкільних предметів.

Основні тези:

  • «Не вчимо історію, бо не живемо минулим»
  • «Не вчимо хімію, бо достатньо знати реакції в Instagram»
  • «Не вчимо фізику, бо у нас свої закони»
  • «Не вчимо англійську, бо ми патріоти»
  • «Не вчимо географію, бо дорогу додому знаємо»
  • «Не вчимо алгебру, бо на карті мінус»

Тренд має всі ознаки спланованого інформаційного впливу. Показово, що він зародився в російському сегменті TikTok, де поширювався ще у 2024 році у схожому форматі й ритміці, з таким же набором фраз. Українські діти підхопили цей тренд, часто не усвідомлюючи його походження і зараз він віруситься як на приватних акаунтах, так і на сторінках навчальних закладів.

Вийшов дуже вдалий та дешевий інструмент впливу на молоде покоління українців. Чому дешевий, бо застосували його спершу в російському середовищі, де знецінення знань – культурна норма. На Росії давно вкорінилася модель дегуманізації освіти, ворожості до західної культури, наукової критики та плюралізму. Навчання використовується як інструмент пропаганди, а не розвитку. Це виховує сліпу лояльність до влади та зневагу до критичного мислення. Такий тренд для російських підлітків є легітимізацією вже існуючого стану речей та адаптацією до авторитарного середовища.

В Україні ж освіта є одним із базових каналів формування національної ідентичності. Знання історії, мови, культури – важливі елементи громадянського становлення, спільно з іншими предметами вони допомагають формувати інтелектуальну рефлексію як складову національної безпеки. І цей самий російський тренд діє на наших дітей інакше, він розмиває роль освіти як джерела сили: історія стає «неважливою», англійська «непатріотичною», наука «непотрібною».

Це все створює середовище наслідування чужим культурним кодам без розуміння їхнього походження («Не вчимо алгебру, бо на карті мінус» як типове заохочення пишатися бідністю; «Не вчимо англійську, бо ми патріоти» – типово для росіян, які знають лише одну мову навіть коли пів життя живуть десь закордоном; від фрази «Не вчимо фізику, бо у нас свої закони» віє вайбом російських кримінальних понятій і так далі). Зрештою йдеться про зміщення фокусу патріотизму із відповідальності та розвитку на поверхневу іронію (якщо хтось лишає коментар із засудженням цих тез, під ним з’являються коментарі бот-акаунтів типу «токсік» чи «душно», а під такими відео завжди стоять патріотичні хештеги, серед яких і # жарт). До того ж, окрім органічного поширення, залучаються ботоферми, які працюють за власними алгоритмами, імітують «українське» оформлення акаунтів, але транслюють приховані ворожі меседжі.

Це удар по найменш захищеній аудиторії – дітях, і водночас буквально по майбутньому нації. Бо це робота на довгострокове виснаження колективного імунітету, розмивання цінностей та підрив національної безпеки.

І найважливіше. Чому українські діти підхопили цей контент та репрезентують його як власний?

  • алгоритми TikTok працюють за мовою й інтересами, а не за громадянством. Тому, хто споживає російськомовний контент, підтягуються саме такі відео. Українські діти знають російську, багато з них спілкуються нею, і більшість не сприймає російськомовний контент як ворожий та небезпечний;
  • брак альтернативи: українського підліткового контенту, який був би стильним, мемним і «своїм», усе ще недостатньо. Цей тренд став популярним ще й через те, що він відповідає на підліткові психологічні потреби бути прийнятим, дотепним, не почуватися винним і не думати про складне. Він – втілення підліткового бунту. Саме тому його форма така ефективна. І саме тому він небезпечний.

Запущений з російського інформаційного середовища й підлаштований під TikTok-культуру тренд виглядає невинно. Але саме в цьому його сила. Через жарти поступово стирається повага до освіти, історії, критичного мислення. І це лише один приклад. Якщо проігноруємо ці тенденції, наслідки побачимо вже дуже скоро.

Матеріалом для публікації став пост Тетяни Швидченко у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...
Анастасія Криштанович
1.05.2026
Станом на березень 2026 року до ЗСУ вступили 12 000 людей з місць позбавлення волі — 11 820 чоловіків і 180 жінок. «Принцип» провів перше комплексне дослідження досвіду цих військовослужбовців. — «Служба у «Шквалі»: ...
Вадим Кириченко
29.04.2026
А ви помічали одну неприємну закономірність: найбільш гучні противники мобілізації та головні ненависники армії - це далеко не ті, хто щось створює, розвиває або бере відповідальність за своє життя і країну. Якщо ...
Катаріна Матернова
27.04.2026
Сорок років тому, наприкінці квітня, я йшла через київський аеропорт і вийшла назовні під отруйне небо. Я була молодою студенткою, яка поверталася з Єревана до Чехословаччини. І ніхто мені не сказав, що за три дні до того ...