<
Олександр Топорівський

Пост, який всі довго чекають – про реконструкцію ставка

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:12 | 6.05.2018 / Погляд / коментарі 4

У 2016 році ми почали амбітний проект – це реконструкція ставка. Весною, пам”ятаю, пастор церкви “Спасіння” Volodymyr Valentyna Vronskyy на сесії ради розповів, що у 2017 планує відновити ставок і збудувати неподалік центр для дітей. Але хотілося почати якнайшвидше, і тому весною-літом провели спуск води, осушення дна і восени – очистку від намулу і сміття.Тоді ми не уявляли, яка сума буде в підсумку, а мали всього 5 тисяч гривень))

Від міської влади були обіцянки надати техніку (чисто за пальне), навіть кілька разів із заступником мера виїжджали дивитись на місце, але обіцянки залишились обіцянками)

Тоді з покійним Анатолієм Лисюком (він допомагав найбільше) самі знайшли підрядника, який працює ефективно і недорого – це Yevhen Dragan, вирішили юридичні формальності, долучились підприємці і просто хороші люди (загалом вийшло трохи більше як 18 000 гривень за гектар очищеної площі) – і продовжили працювати. Активно включився Pavlo Bazalytskyi, частину грошей збирали вже пост-фактум – через скриньки в магазинах, тут трохи сумно – за кілька місяців – трохи більш як 4000 грн. Тим не менше, окремо хочу ще раз подякувати кожному, хто допоміг – це дуже важливо!

Десь в цей час міський голова Віктор Сапожніков запропонував допомогу: сказав, що ставок є в його передвиборчій програмі. Я погодився, ми зібрались на нараду, міський голова взяв на себе земельні питання. Селищна рада кілька разів оперативно давала дозвіл на розробку проекту – спочатку для обслуговування ставка, потім – зони відпочинку, але в підсумку ми отримали лише купу згаяного часу і жодних документів. Тому ці дозволи скасували. Зараз це абсолютно не дивно – ми звикли, що обіцянки Сапожнікова нічого не варті.

У 2017 році Volodymyr Valentyna Vronskyy підвів донор, і це означало суттєву затримку. Тоді ми домовились вдруге: рада робить реконструкцію, церква – забезпечує воду.

Надали дозвіл на зрізання дерев, деревину використали на опалення центрів реабілітації.
Восени почали обговорювати залучення коштів з Держбюджету з Ігор Гузь: кілька разів спілкувались на місці, рахували, ну і нарешті є перші результати:

– з селищного бюджету виділили 20 тис. грн на проектно-кошторисну документацію;
– у четвер, 10 травня о 20:00 в селищній раді відбудеться громадське обговорення – кожен зможе запропонувати рішення щодо ставка та інфраструктури навколо;

– у п”ятницю, 11 травня, на місці почне працювати проектна організація;
– після виготовлення проекту і отримання експертного висновку почнуться роботи. Складно сказати, чи зробимо до кінця року – треба, щоб ми всі громадою максимально постарались)
Реквізити для допомоги:

Отримувач: БЛАГОДIЙНА ОРГАНIЗАЦIЯ «ФОНД ГРОМАДИ БЛАГОДАТНОГО»
Номер рахунку: 26008055509024
(ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”)
МФО: 303440, ЄДРПОУ: 40702598

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 4
  1. В селищі море проблем які ніяк не стосуються озера, займись чимось корисним.

  2. хтось пам’ятае цей ставок, коли його кляті комуняки відкривали ? з ліліями… і скільки там народу збиралося по вихідним.. а так да, хай займеться чим корисним, може ще не все перейменували…

  3. головне, що розставив акценти, що і тут Сапожніков винуватий. Олександр, переключіться з претензій до когось і буде вам щастя

    • молодець, що показав, як працює Сапожніков, спочатку пообіцяє, а потім не виконує! Так само як асфальтування вулиці Лесі Українки! ТІльки по документах вже заасфальтована! Гнати в шию стару коняку.
      А якщо люди гроші збирали на озеро, значить дійсьно людям треба! Молодці! Удачі!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...