<
Вікторія Сливка

Понад сто років служили у храмі: мешканців Литовезької громади просять допомогти впорядкувати могили священників з Біличів

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:20 | 5.05.2025 / Погляд / / Коментарі відсутні

Моє рідне село Біличі, що на Володимирщині, здавна було культурним та освітнім осередком. Вагомий внесок у розвиток села внесли священики династії Кваснецьких, які десятиліттями опікувалися прихожанами місцевого храму Святого Артистратига Михаїла.

Листаючи метричні книги з архівів, знайшла інформацію, що першим представником цієї родини був Петро Кваснецький, який служив у нашому храмі з жовтня 1846 року до 1885 року. Далі його замінив його син Кваснецький Феодосій Петрович (1856-1920), який служив до 1910 року. Його дружину було звати Олімпіада. У 1910 році свою першу парафію у селі Біличі отримав Амрамович Никанор Никандрович, зять Феодосія Петровича, який одружився на Анні Кваснецький (1892-1984).

До речі, протягом 16 років Никанор Никандрович носив титул Митрополита УАПЦ в діаспорі. У 1919 році настоятелем храму села Біличі став Кваснецький Микола Феодосійович (1887-1929). Саме він став одним з ініціаторів будівництва нової церкви, яку маємо і донині. Був організатором “Просвіти”, відкривав гуртки для дітей, ввів викладання Закону Божого українською мовою, відкрив читальню, дбав про сиріт і малозабезпечених, плекав національну ідею…

Після його смерті його замінив його брат Кваснецький Феодосій Феодосійович. У 1930 році настоятелем храму було призначено Робітницького Афанасія Микитовича, який служив до 1949 року… до свого засудження. Він не побоявся вести служіння українською мовою ( читала кримінальну справу його), мав національні ідеї, був патріотом, за що й покарала тамтешня влада… Він теж був зятем родини Кваснецьких: його дружина Олена була дочкою Кваснецького Миколи Феодосійовича.

Ось так понад 100 років у нашому храмі служили священики династії Кваснецьких, кращі представники духовенства славного минулого…

А тепер про сучасність.. Чи знаєте, де спочивають вічним сном отець Микола та отець Феодосій Кваснецькі? На нашому старому кладовищі… Проте у яких хащах їм приходиться спочивати… Там не лише зілля, там гілляччя поросло… Невже вони цього заслужили?.. Тому і написала цей пост.. Хто дочитав до кінця, звертаюся до вас!

Чи є охочі упорядкувати могили настоятелів храму Святого Артистратига Михаїла, що у Біличах? Потрібно робочі руки з серпами та бензопилами. Я не говорю про старі дерева, їх складно зрізати. Але оті кущі, те гілляччя потрібно терміново розчистити, поки ще пам’ятники цілі і є люди, які знають, де спочивають надзвичайно талановиті, висококультурні священики…

То ж чекаю коментарів та охочих долучитися до доброї справи!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...
Анастасія Криштанович
1.05.2026
Станом на березень 2026 року до ЗСУ вступили 12 000 людей з місць позбавлення волі — 11 820 чоловіків і 180 жінок. «Принцип» провів перше комплексне дослідження досвіду цих військовослужбовців. — «Служба у «Шквалі»: ...
Вадим Кириченко
29.04.2026
А ви помічали одну неприємну закономірність: найбільш гучні противники мобілізації та головні ненависники армії - це далеко не ті, хто щось створює, розвиває або бере відповідальність за своє життя і країну. Якщо ...
Катаріна Матернова
27.04.2026
Сорок років тому, наприкінці квітня, я йшла через київський аеропорт і вийшла назовні під отруйне небо. Я була молодою студенткою, яка поверталася з Єревана до Чехословаччини. І ніхто мені не сказав, що за три дні до того ...