Понад сто років служили у храмі: мешканців Литовезької громади просять допомогти впорядкувати могили священників з Біличів

Моє рідне село Біличі, що на Володимирщині, здавна було культурним та освітнім осередком. Вагомий внесок у розвиток села внесли священики династії Кваснецьких, які десятиліттями опікувалися прихожанами місцевого храму Святого Артистратига Михаїла.

Листаючи метричні книги з архівів, знайшла інформацію, що першим представником цієї родини був Петро Кваснецький, який служив у нашому храмі з жовтня 1846 року до 1885 року. Далі його замінив його син Кваснецький Феодосій Петрович (1856-1920), який служив до 1910 року. Його дружину було звати Олімпіада. У 1910 році свою першу парафію у селі Біличі отримав Амрамович Никанор Никандрович, зять Феодосія Петровича, який одружився на Анні Кваснецький (1892-1984).

До речі, протягом 16 років Никанор Никандрович носив титул Митрополита УАПЦ в діаспорі. У 1919 році настоятелем храму села Біличі став Кваснецький Микола Феодосійович (1887-1929). Саме він став одним з ініціаторів будівництва нової церкви, яку маємо і донині. Був організатором “Просвіти”, відкривав гуртки для дітей, ввів викладання Закону Божого українською мовою, відкрив читальню, дбав про сиріт і малозабезпечених, плекав національну ідею…

Після його смерті його замінив його брат Кваснецький Феодосій Феодосійович. У 1930 році настоятелем храму було призначено Робітницького Афанасія Микитовича, який служив до 1949 року… до свого засудження. Він не побоявся вести служіння українською мовою ( читала кримінальну справу його), мав національні ідеї, був патріотом, за що й покарала тамтешня влада… Він теж був зятем родини Кваснецьких: його дружина Олена була дочкою Кваснецького Миколи Феодосійовича.

Ось так понад 100 років у нашому храмі служили священики династії Кваснецьких, кращі представники духовенства славного минулого…

А тепер про сучасність.. Чи знаєте, де спочивають вічним сном отець Микола та отець Феодосій Кваснецькі? На нашому старому кладовищі… Проте у яких хащах їм приходиться спочивати… Там не лише зілля, там гілляччя поросло… Невже вони цього заслужили?.. Тому і написала цей пост.. Хто дочитав до кінця, звертаюся до вас!

Чи є охочі упорядкувати могили настоятелів храму Святого Артистратига Михаїла, що у Біличах? Потрібно робочі руки з серпами та бензопилами. Я не говорю про старі дерева, їх складно зрізати. Але оті кущі, те гілляччя потрібно терміново розчистити, поки ще пам’ятники цілі і є люди, які знають, де спочивають надзвичайно талановиті, висококультурні священики…

То ж чекаю коментарів та охочих долучитися до доброї справи!