<
Ангеліна Власюк

Як я опинилась в Грузії на тренінгу для молоді з усієї Європи. Хапай можливість з Erasmus+

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:12 | 11.09.2018 / Погляд / Коментарі відсутні

Якщо ти «молодий» (18-30) займаєшся громадською діяльністю та активний в суспільстві і тобі не байдужий як особистісний розвиток, так і розвиток твого оточення.

Отож, до чого я веду. Хапай можливість з Erasmus+.

Або коротко про те, як я опинилась в Грузії на тренінгу для молоді з усієї Європи). Цього разу в Грузії відбувався TC: “ Show up! Best practices on increasing visibility of youth work”.

Цей тренінг курс був присвячений в основному медіа (PR, social media marketing, fundraising, external communication, visual, writing, video/photo making).

Розмовною мовою курсу була, звичайно, англійська, але навіть якщо ти не профі в іноземній, можеш не хвилюватись, тебе зрозуміють навіть з пів слова, бо там збираються люди, які на одній хвилі з тобою!

Курс ділився на 4 частини:

1. Team building: ми знайомились, грали ігри, присвятили цілий день знайомству один з одним, презентували свої спільноти та ГО.

2. Workshops: ми поділились на групи по різних напрямках і разом готували лекції для інших учасників по темах, які близькі кожному, я була звичайно в групі SMM і ще в Photo making. Ми проводили лекцію для групи і слухали лекції інших.

3. Practical phase: ми поділились на національні групи і виходячи з нових знань, які отримали на воркшопах готували різні медіа матеріали для своїх організацій, потім їх презентували.

4. Evaluation: підводили підсумки курсу, придумували можливості майбутньої співпраці, рефлексували і прощались

За цей тиждень мій кругозір значно розширився, коли ти в оточенні людей з інших країн, організацій, твій мозок починає думати більш по Европейськи, а це дуже важливо для української молоді.

Тепер я повернулась не тільки з новими знаннями і досвідом, а й з купою нових друзів, які стали дуже рідними навіть за один тиждень.

Тому я закликаю вас використовувати усі можливості, які трапляються на шляху! Дякую Молодіжний центр “Нові крила” за те я така як є, свідома та змотивована змінювати світ!

П.с. Якщо дуже цікаво дізнатись більше, я можу одного разу в МРЦ розповісти про цю подорож та як ви можете потрапити на такі програми.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...