<
Володимир В'ятрович

Держава досі в небезпеці, не меншій ніж в 2022 тому, нам потрібен воєнний стан і мобілізація

Цей запис опубліковано більш як рік тому
15:32 | 17.04.2025 / Погляд / Коментарі відсутні

Зараз не 2022, коли війна для багатьох в цій залі і керівництві держави була несподіваною і застала неготовими. Минуло три роки Україна стоїть завдяки героїзму ЗСУ. Ми отримали час для виправлення помилок і налагодження нормальної роботи із організації захисту і розгортання мобілізації.

Чи скористалися ми належно цим вибореним для нас часом – ні. Ми досі чуємо про провали у споруджені фортифікацій навіть у прифронтових теренах і навіть про корупцію в цьому процесі. Парламент ухвалив кривий закон про мобілізацію, тому що у вищого керівництва держави забракло відваги взяти на себе відповідальність за цей процес. А у депутатів розуму і розуміння, що він мав бути ретельно розробленим.

Тому ми періодично ухвалюємо нові проєкти, які епізодично виправляють нами ж допущені помилки, але не змінюють докорінно ситуацію.

Політики досі не виконали обіцянку, яку дали тут від імені міністерства оборони і парламенту ухвалити закон про визначені строки служби. Ми навіть не розглядаємо це питання. Політики обманули наших захисників.

Ми досі витрачаємо кошти на бездумні інформаційні марафони, замість спрямовувати їх на захист держави.
Влада користується воєнним станом не для зміцнення держави, а для розправи з політичними опонентами. Так не має бути.

Нам потрібна мобілізація і наш обовʼязок проголосувати нині за неї. Але наші обовʼязки не обмежуються цим. Тому тиснучи зараз на зелену кнопку, памʼятайте це не досить для захисту тих, хто вже роками тисне на гачок зброї, тих, хто тримає на прицілі ворога, хто на жаль сам часто опиняється у прицілі ворога.

Памʼятаймо про них ухвалюючи тут кожне рішення.

Джерелом для публікації став допис на фейсбук-сторінці українського історика, ексголови Українського інституту національної пам’яті, депутата Верховної Ради Володимира В’ятровича.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...