<
Володимир В'ятрович

Держава досі в небезпеці, не меншій ніж в 2022 тому, нам потрібен воєнний стан і мобілізація

Цей запис опубліковано більш як рік тому
15:32 | 17.04.2025 / Погляд / Коментарі відсутні

Зараз не 2022, коли війна для багатьох в цій залі і керівництві держави була несподіваною і застала неготовими. Минуло три роки Україна стоїть завдяки героїзму ЗСУ. Ми отримали час для виправлення помилок і налагодження нормальної роботи із організації захисту і розгортання мобілізації.

Чи скористалися ми належно цим вибореним для нас часом – ні. Ми досі чуємо про провали у споруджені фортифікацій навіть у прифронтових теренах і навіть про корупцію в цьому процесі. Парламент ухвалив кривий закон про мобілізацію, тому що у вищого керівництва держави забракло відваги взяти на себе відповідальність за цей процес. А у депутатів розуму і розуміння, що він мав бути ретельно розробленим.

Тому ми періодично ухвалюємо нові проєкти, які епізодично виправляють нами ж допущені помилки, але не змінюють докорінно ситуацію.

Політики досі не виконали обіцянку, яку дали тут від імені міністерства оборони і парламенту ухвалити закон про визначені строки служби. Ми навіть не розглядаємо це питання. Політики обманули наших захисників.

Ми досі витрачаємо кошти на бездумні інформаційні марафони, замість спрямовувати їх на захист держави.
Влада користується воєнним станом не для зміцнення держави, а для розправи з політичними опонентами. Так не має бути.

Нам потрібна мобілізація і наш обовʼязок проголосувати нині за неї. Але наші обовʼязки не обмежуються цим. Тому тиснучи зараз на зелену кнопку, памʼятайте це не досить для захисту тих, хто вже роками тисне на гачок зброї, тих, хто тримає на прицілі ворога, хто на жаль сам часто опиняється у прицілі ворога.

Памʼятаймо про них ухвалюючи тут кожне рішення.

Джерелом для публікації став допис на фейсбук-сторінці українського історика, ексголови Українського інституту національної пам’яті, депутата Верховної Ради Володимира В’ятровича.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...
Анастасія Криштанович
1.05.2026
Станом на березень 2026 року до ЗСУ вступили 12 000 людей з місць позбавлення волі — 11 820 чоловіків і 180 жінок. «Принцип» провів перше комплексне дослідження досвіду цих військовослужбовців. — «Служба у «Шквалі»: ...