<
Володимир В'ятрович

Держава досі в небезпеці, не меншій ніж в 2022 тому, нам потрібен воєнний стан і мобілізація

15:32 | 17.04.2025 / Погляд /
129
/ Коментарі відсутні

Зараз не 2022, коли війна для багатьох в цій залі і керівництві держави була несподіваною і застала неготовими. Минуло три роки Україна стоїть завдяки героїзму ЗСУ. Ми отримали час для виправлення помилок і налагодження нормальної роботи із організації захисту і розгортання мобілізації.

Чи скористалися ми належно цим вибореним для нас часом – ні. Ми досі чуємо про провали у споруджені фортифікацій навіть у прифронтових теренах і навіть про корупцію в цьому процесі. Парламент ухвалив кривий закон про мобілізацію, тому що у вищого керівництва держави забракло відваги взяти на себе відповідальність за цей процес. А у депутатів розуму і розуміння, що він мав бути ретельно розробленим.

Тому ми періодично ухвалюємо нові проєкти, які епізодично виправляють нами ж допущені помилки, але не змінюють докорінно ситуацію.

Політики досі не виконали обіцянку, яку дали тут від імені міністерства оборони і парламенту ухвалити закон про визначені строки служби. Ми навіть не розглядаємо це питання. Політики обманули наших захисників.

Ми досі витрачаємо кошти на бездумні інформаційні марафони, замість спрямовувати їх на захист держави.
Влада користується воєнним станом не для зміцнення держави, а для розправи з політичними опонентами. Так не має бути.

Нам потрібна мобілізація і наш обовʼязок проголосувати нині за неї. Але наші обовʼязки не обмежуються цим. Тому тиснучи зараз на зелену кнопку, памʼятайте це не досить для захисту тих, хто вже роками тисне на гачок зброї, тих, хто тримає на прицілі ворога, хто на жаль сам часто опиняється у прицілі ворога.

Памʼятаймо про них ухвалюючи тут кожне рішення.

Джерелом для публікації став допис на фейсбук-сторінці українського історика, ексголови Українського інституту національної пам’яті, депутата Верховної Ради Володимира В’ятровича.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зосим Колбун
18.12.2025
І ще раз вертаючись до постаті Павла Мерседеса. Отець Павло, він же Паша Мерседес, в миру - Петро Дмитрович Лебідь, фігура доволі одіозна. Уродженець села Бобрин, що на Рівненщині, у 1988 році акурат на Різдво, 7 січня, ...
Володимир Демчук
17.12.2025
На жаль, виявляється, окремим українцям навіть у час протистояння з ворогом треба нагадувати про те, яку цінність має наша мова і чому важливо говорити не на язикє. Згадаймо початок повномасштабної фази. Хтось із вас ...
Ярослав Матвійчук
16.12.2025
Вчора відбулося підсумкове засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської обласної ради, у якій працюю. Проаналізували освоєння бюджетних коштів у році, що добігає ...
Юлія Іванова
15.12.2025
Інколи батьки приходять із питанням: «Чому зі мною дитина спокійна, а з мамою — кричить, плаче, зривaється?» І відповідь майже завжди одна — і вона не про «погану поведінку». 1. Діти проявляють емоції там, де почуваються ...
Зосим Колбун
11.12.2025
Я прибув у Нововолинськ у 1967 році. Моєю першою (і єдиною) оселею у місті була (і є) квартира на Шахтарському мікрорайні), зовсім неподалік монастиря, у ті роки закинутого. Інтерес мене і смикнув відвідати це місце. ...