Коли закінчиться війна?

Тема закінчення війни в Україні знову відходить на другий план. Після певних надій на якусь домовленість стало ясно, що ніякого припинення вогню в осяжному майбутньому не буде. А коли буде? На мій суб’єктивний погляд, виходячи з того, що я бачу, постійно спостерігаючи за російським порядком денним, є три вирішальні чинники, які вплинуть на закінчення війни.

1. Смерть чи усунення від влади Владіміра Путіна.
2. Вичерпання Росією ресурсів для ведення війни.
3. Повальна втома російського суспільства та розчарування росіян у самій ідеї захоплення України.

Розберемо кожен із цих факторів окремо.

1. Я переконаний, що Владімір Путін є параноїдальним психопатом, зацикленим на ідеї знищення української державності у тому чи іншому вигляді. Це видно з багатьох ознак, які можна розібрати в окремому пості. Але, думаю, багато хто зі мною погодиться. У Путіна до України особливе ставлення, жодна інша держава не викликає у нього бажання цитувати якісь договори 400-річної давності та згадувати половців. Війна з Україною – насамперед його особиста примха. Він продовжуватиме її поки зможе. Не стане Путіна – війна зупиниться з ймовірністю 99%. Але скільки він ще пробуде при владі, не знає ніхто. Можливо, він завтра крякне, а може, ще 15 років сидітиме в бункері, пускаючи слину на документи. Прогнозувати це неможливо.

2. «Хотєлкі» Путіна впираються у ресурси для продовження війни. До атаки Трампа на Іран тут було видно певний просвіт – на початку 2026 року російські ресурси підходили до вичерпання. Статистика за січень та лютий показала фінансову катастрофу. Через величезний дефіцит бюджету його довелося урізати на 10% вже на початку березня. Майже у всіх галузях російської економіки відбувся різкий спад. Перестало вистачати грошей навіть на військові замовлення, і деякі оборонні заводи знизили обсяги виробництва. Все вказувало на те, що Путіну доведеться незабаром поставити війну на паузу, і це давало надію на припинення вогню цього року. Але тут на допомогу поспішив друг Дональд, який зняв санкції з російської нафти. Тепер Росія, ймовірно, виправить своє становище і відповзе від фінансової прірви. Який ефект це дасть – залежить від тривалості війни в Ірані і від того, чи Трамп поверне санкції проти російської нафти.

3. Ну і зрозуміло, воювати з Україною Путін не міг би, якби ця ідея була абсолютно непопулярною в російському суспільстві. Тому тут постаралися – довгі роки пропаганда дегуманізувала українців, просувала ідею про те, що ані української культури, ані української мови насправді немає, що всіх нас вигадав німецький шпигун Ленін на зло Росії, і що справа честі для Росії нас усіх знищити або змусити бути росіянами. У підсумку, в 2022 році «братський народ» абсолютною більшістю підтримав вторгнення в Україну.

Проте, через чотири роки ідея продовження війни та захоплення України має значно меншу підтримку серед росіян. Нині навіть у провоєнних Z-каналах очевидна масова втома від позиційної м’ясорубки. Багато хто прямо пише, що війна втратила сенс і вичерапала себе. Що на фронті через дрони настав позиційний глухий кут, Росія несе величезні втрати. Наступати неможливо, а п’ятий рік завалювати трупами посадки – безглуздо. Навіть провладні Z-блогери визнають, що заявлені Путіним цілі «СВО» нездійсненні, і настав час зупиняти війну. Такі пости та заяви я багато розбирав та цитував на своєму Ютубі.

Вести війну, коли переважна частина населення виступає проти, не зможе жоден диктатор, якщо він хоч трохи дбає про усталеність своєї влади. Жодна диктатура не буває успішною без опори на значну частину суспільства. Тому Путін змушений буде піти на зупинку війни, якщо «СВО» стане тотально непопулярною (в ідеалі потрібно досягти такого ефекту, щоб населення РФ нудило від самої згадки про війну з Україною, щоби в цей бік навіть ніхто не дивився).

От коли за другим і третім пунктами настане межа – тоді можна буде очікувати від Путіна реальних кроків до миру. Поки що ми бачимо певний просвіт. Тенденції до вичерпання ресурсів та посилення втоми від війни є, але не настільки значні, щоб зупинити одержимого війною психопата.

Щодо здачі Донбасу чи якихось поступок у скороченні української армії, то обговорювати це як реальні кроки до миру просто смішно. Безумець, який марить половцями та картами XV століття, на яких «немає України», ніколи ніяким Крматорськом не задовольниться. І вигадає 10 нових причин, щоб продовжувати війну далі. Вірити, що Путіна можна задобрити Краматорськом чи Дружівкою, і що він воює заради того, щоб захопити лише кілька районів Донецької області та відвалити від нас, може лише дрімучий невіглас, який нічого не знає і не розумію про сучасну Росію.

Матеріалом для публікації став пост Дениса Казанського у фейсбуці.