<
Андрій Бокоч

Перемога «Шахтаря» і гіркий осад трибун

15:11 | 13.03.2026 / Погляд / , / коментарі 2

Друзі, маю дещо сказати – про футбол і не тільки. Вчора, як ви знаєте, відбувся матч між нашим «Шахтарем» (Донецьк) і польською командою «Лех» (Познань). Команда, рідне місто якої сьогодні все ще окуповане, здобула у першому матчі 1/8 фіналу Ліги конференцій 2025/2026 перемогу з рахунком 3:1, показавши характер, силу волі і хист. Третій гол, який через себе майстерно забив Ісаке, точно запам’ятається.

І хоча поляки розпочали дуже агресивно, їхня преса впевнено прогнозувала господарям поля перемогу, підтримка трибун була шаленою , та більше двох третин загального часу контролювали гру все ж наші помаранчево-чорні, що в результаті принесло комфортний рахунок на табло.

Команда з України вкотре показала: попри всі випробування, які переживає країна, вона не втратила волі, не опускає рук і вміє показати клас на газоні.

Та в історію нашого футболу цей матч увійде і тим, як поводилися польські ультраси. На трибунах вболівальники у дуже неприємній та нецензурній формі гучно висловлювалися проти Степана Бандери й УПА.

Сьогодні, коли Україна захищає не лише свою територію, а й усю Західну Європу, коли наш цвіт нації віддає життя на полі бою, втілюючи один із неофіційних, але дуже відомих польських національних девізів – «За нашу і вашу свободу» (до прикладу, у час Варшавської угоди та пакту Пілсудського-Петлюри 1920 року чи під час повстання у Варшавському гетто 1943 року), коли «вторая армія міра» вже не раз запускала «шахеди» через наш західний кордон, окремі поляки знаходять аргументи, аби принизити нас, аби зневажити.

Я дуже вдячний уряду Республіки Польща за допомогу і польському народові за підтримку від імені мільйонів наших співгромадян, які знайшли прихисток і небо без ракет та вибухів. Я завжди буду пам’ятати главу цієї держави, пана Анджея Дуду, який із численними неоголошеними візитами бував в Україні і відкрито говорив про те, що підтримує нас, бо чудово розумів: у разі чого вони наступні.

Але зернові мітинги фермерів (у тому числі і так званих «фермерів», це ж не секрет), нагнітання ситуації з Волинською трагедією, різного роду локальні провокації, а тепер і неетичні висловлювання сектору фанів показують, що у взаєминах між сусідніми країнами є проблеми. Нерідко там проглядається російський слід.

Шановні поляки! Не забувайте, що наші Сили оборони стоять і за вас.

Вірю: війна закінчиться перемогою. Нашою. Вірю, що на міжнародні матчі польські команди приїжджатимуть на наші стадіони. Та чи було б приємно біло-червоним бачити банери проти Армії Крайової чи Армії Людової? Проти польських національних героїв – Завіші Чорного, Юзефа Пілсудського, Тадеуша Костюшка, Болеслава Хороброго, Вітольда Пілецького, Леха Валенси та інших?

Сподіваюся, до такого не дійде. Та все ж пам’ятайте: ми є нація, яка за час війни проти орків гартується і міцніє, яка має своїх героїв і не потерпить зневаги.

А поки наші Сили оборони продовжують знищувати ворога – за нашу і вашу свободу.

Слава Україні!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...
Борис Філатов
3.06.2026
Майже всі ви бачили фото того жаху, що під@ри знову наробили в Дніпрі. Але я на те і міський голова, щоб звертати увагу на деталі. Просто подивіться собі під ноги. Весь асфальт побитий. Це - касетний боєприпас. ВОНИ ...
Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...