<
Надія Самох

От чому так? Усім можна, а нам – ні!

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:39 | 24.05.2020 / Погляд / коментарів 10

Я роздратована. Ви навіть не уявляєте, як сильно… От чому так? Усім можна, а нам – ні?! Як це?!

Я про те, що з 22-го травня ніби мали дати дозвіл на проведення тренувань в фітнес-залі, звичайно, з обмеженою кількістю людей. Потім ніби інформація пішла, що з 1-го червня, а тут взагалі перенесли на МОЖЛИВО з 22-го червня! Я просто в шоці!!!

Чесно, це ненормально, коли ринки відкриті, магазини та ресторани теж, на дитячих майданчиках купа людей. Який же це карантин? А ще, найбільше дратує те, що не всі дотримуються обмежень. Я думаю ви зрозуміли, про що я! Тому я зла!!!

Чесно кажучи, мій зал був готовий до старту тренувань вже з 22-го травня. Оновлений під час карантину. Все вимите і продезенфіковане. Придбані всі необхідні антисептичні та дезінфекційні засоби, пірометер для вимірювання температури. Я була готова після кожного тренування робити вологе прибирання.

І тут звістка про те, що наша область не входить в другу фазу послаблення карантину?! Як це?! І як тут не бути роздратованою?!

Джерелом для рубрики став допис нововолинської тренерки Надії Самох у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 10
  1. Це необхідність?! Як можна порівнювати ринок і фітнес?! На ринку можна дотриматися вимог, а на попригульках навряд чи. І це робочі місця для багатьох людей.

  2. А на мою думку без ринку можна обійтись. А підтримувати своє здоров’я і спортивну форму в карантин обов’язково.Надія МОЛОДЕЦЬ!!!! Для когось важливо сходити на ринок, а для когось тренування важливіше!!!

  3. Як без ринку обійтись??? Без продуктів харчування??? А фітнесом можна займатися в дома.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...