<
Дарія Поддубецька

Не очікувала, що цей смерч на Іваничівщині стане такою сенсацією

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:59 | 1.06.2018 / Погляд / коментарів 5

Вчора у мережі Інстаграм поділилася коротеньким відео із смерчем в Іваничівському районі. Зізнаюся чесно, не очікувала такого ажіотажу навколо нього. Ну так – смерч, ну так – на Волині!

Вчора довелося побувати в селі Самоволя Іваничівського району. В принципі не дуже далеко від Павлівки. В цьому селі відбулися похорони нашої колеги-журналістки. Коли ж ми вийшли з кладовища, то навпроти цвинтаря у полі гуляв цей “красавчік”. Величезний і рухався в нашому напрямку.

Спершу я з колегою не звернули уваги, бо подумали, що працює трактор і йде курява… Але смерч лише набирав обертів. Тоді хтось з місцевих кинув фразу “та от такі стовпи у мене колись зняли килим і віднесли в сторону”, тоді до нас дійшло, що ми бачимо. Жінки казали, що їх часто бачать поблизу села, та навіть іноді вони шкодять, але не суттєво, в основному звикли.

Зробила кілька фото і вирішила ховатися в автобус. А потім пригадала, що кілька днів тому з друзями говорили про свої страхи і коли я сказала, що мій страх це “торнадо”, то мене заспокоїли: “Їх не буває в Україні” (звідти і теги до відео). Вирішила записати кілька секунд і показати своїм друзям, щоб не було для них більше причини сміятися з моєї фобії.

“Так кажете в Україні не буває?” – це я адресую друзям. “Ось Вам відео, що вони бувають і навіть поруч!”

Однак, сторінка моя публічна і колеги-журналісти під враженням поширили цей запис як “сенсацію”. В тому селі вчора ми загалом бачили 4 смерчі. Той, що на відео найбільшій, а ще 3 трохи менші. Вітру на вулиці не було, спека така, що жах. До тями лише приводили, отакі гуляючи стовпи пилюки… Збоку цього “крутяха” ліс, порівняйте його розміри з розмірами дерев і ви зрозумієте масштаб!

Чи було страшно? Так і навіть дуже лячно… Я не знаю як себе поводити, коли на рівнині тебе застане така ось аномалія… А Ви знаєте?

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 5
  1. Дашуль, побачила б ти як виглядаę НЕ сенсацiйний, а простий смерч в Оклахомi, тобi було б соромно писати такi високопарнi слова про луны легкий вiтерець.
    Робиш помилку, Даша, в бажаннi спiймати читача методом “сенсацiй”.
    Пиши вiд душi, a я пiдтримаю!

  2. Дашуль, побачила б ти як виглядаę НЕ сенсацiйний, а простий смерч в Оклахомi, тобi було б соромно писати такi високопарнi слова про цей легкий вiтерець.
    Робиш помилку, Даша, в бажаннi спiймати читача методом “сенсацiй”.
    Пиши вiд душi, a я пiдтримаю!

    • я як і більшість читатів не потраплять в Оклахому….. а теги пояснила, бо пост був адресований друзям і з певним стьобом, однак більшість ЗМІ не зрозуміли та навіть не запитували. Просто перерепостили) Чи Ви вважаєте, що дійсно вартісний матеріал я публікувала на свій інстаграм, а не в сторінки БУГ?

  3. Я, Даша, не дуже розумiюсь в цих новомоднiх словечках, типу “теги”, “iнстаграм” i т.д.
    Просто прочитав i все.
    Не ображайся!
    Якшо це було адресовано конкретному колу людей – ТО ТИ ДУЖЕ ГАРНО ПИШЕШ, ДАША!

    • я не ображаюся, лише пояснила ситуацію, коли допис у фб був адресований моїм друзям, а журналісти просто розібрали його по виданнях і зробили сенсацію) При чому реально, сенсацію тут зробили самі ж мої колеги і в принципі мені приємно, що колеги так довіряють… але не уважність людей погубить) Бо я теж вважаю себе журналісткою і працюю в інтересах свого ж видання” БУГ” і відповідно, що будь який цікавий матеріал я перш за все опублікую на сторінках БУГ, а лише потім поширю на свої публічні сторінки)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...