<
Дарія Поддубецька

Не очікувала, що цей смерч на Іваничівщині стане такою сенсацією

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:59 | 1.06.2018 / Погляд / коментарів 5

Вчора у мережі Інстаграм поділилася коротеньким відео із смерчем в Іваничівському районі. Зізнаюся чесно, не очікувала такого ажіотажу навколо нього. Ну так – смерч, ну так – на Волині!

Вчора довелося побувати в селі Самоволя Іваничівського району. В принципі не дуже далеко від Павлівки. В цьому селі відбулися похорони нашої колеги-журналістки. Коли ж ми вийшли з кладовища, то навпроти цвинтаря у полі гуляв цей “красавчік”. Величезний і рухався в нашому напрямку.

Спершу я з колегою не звернули уваги, бо подумали, що працює трактор і йде курява… Але смерч лише набирав обертів. Тоді хтось з місцевих кинув фразу “та от такі стовпи у мене колись зняли килим і віднесли в сторону”, тоді до нас дійшло, що ми бачимо. Жінки казали, що їх часто бачать поблизу села, та навіть іноді вони шкодять, але не суттєво, в основному звикли.

Зробила кілька фото і вирішила ховатися в автобус. А потім пригадала, що кілька днів тому з друзями говорили про свої страхи і коли я сказала, що мій страх це “торнадо”, то мене заспокоїли: “Їх не буває в Україні” (звідти і теги до відео). Вирішила записати кілька секунд і показати своїм друзям, щоб не було для них більше причини сміятися з моєї фобії.

“Так кажете в Україні не буває?” – це я адресую друзям. “Ось Вам відео, що вони бувають і навіть поруч!”

Однак, сторінка моя публічна і колеги-журналісти під враженням поширили цей запис як “сенсацію”. В тому селі вчора ми загалом бачили 4 смерчі. Той, що на відео найбільшій, а ще 3 трохи менші. Вітру на вулиці не було, спека така, що жах. До тями лише приводили, отакі гуляючи стовпи пилюки… Збоку цього “крутяха” ліс, порівняйте його розміри з розмірами дерев і ви зрозумієте масштаб!

Чи було страшно? Так і навіть дуже лячно… Я не знаю як себе поводити, коли на рівнині тебе застане така ось аномалія… А Ви знаєте?

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 5
  1. Дашуль, побачила б ти як виглядаę НЕ сенсацiйний, а простий смерч в Оклахомi, тобi було б соромно писати такi високопарнi слова про луны легкий вiтерець.
    Робиш помилку, Даша, в бажаннi спiймати читача методом “сенсацiй”.
    Пиши вiд душi, a я пiдтримаю!

  2. Дашуль, побачила б ти як виглядаę НЕ сенсацiйний, а простий смерч в Оклахомi, тобi було б соромно писати такi високопарнi слова про цей легкий вiтерець.
    Робиш помилку, Даша, в бажаннi спiймати читача методом “сенсацiй”.
    Пиши вiд душi, a я пiдтримаю!

    • я як і більшість читатів не потраплять в Оклахому….. а теги пояснила, бо пост був адресований друзям і з певним стьобом, однак більшість ЗМІ не зрозуміли та навіть не запитували. Просто перерепостили) Чи Ви вважаєте, що дійсно вартісний матеріал я публікувала на свій інстаграм, а не в сторінки БУГ?

  3. Я, Даша, не дуже розумiюсь в цих новомоднiх словечках, типу “теги”, “iнстаграм” i т.д.
    Просто прочитав i все.
    Не ображайся!
    Якшо це було адресовано конкретному колу людей – ТО ТИ ДУЖЕ ГАРНО ПИШЕШ, ДАША!

    • я не ображаюся, лише пояснила ситуацію, коли допис у фб був адресований моїм друзям, а журналісти просто розібрали його по виданнях і зробили сенсацію) При чому реально, сенсацію тут зробили самі ж мої колеги і в принципі мені приємно, що колеги так довіряють… але не уважність людей погубить) Бо я теж вважаю себе журналісткою і працюю в інтересах свого ж видання” БУГ” і відповідно, що будь який цікавий матеріал я перш за все опублікую на сторінках БУГ, а лише потім поширю на свої публічні сторінки)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...