<
Ангеліна Махнюк

Мій майбутній проєкт – про українську літературу, бо вона наразі потрібна суспільству

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:41 | 29.10.2023 / Погляд / / Коментарі відсутні

Участь в Акселераторі культурних ідей від Клубу культурних менеджерів взала тому, що це об’єднання таких людей, які мають одну ціль. І, власне, почула стосовно Клубу від своїх колег «по культурі», які сказали: я подаюсь сюди, можливо, тобі це буде цікаво.

Мені стало цікаво і я вирішила спробувати. Для мене написання проєктів – це абсолютно нова сфера і тому все, що було протягом цих днів – це нові відкриття.

Писати проєктні заявки – це структурована справа, треба вчитися, визначати проблематику і завдання. Це потрібно, щоб в майбутньому організовувати культурні проєкти завдяки отриманим грантам.

Щодо ідеї, з якою я йшла на Акселератор. Вона стосується моєї роботи, тобто, бібліотеки. Ідея полягає в створенні літературно-мистецьких зустрічей – такого собі майданчику, де молодь і дорослі можуть презентувати свої власну творчість, зокрема вірші, де будуть профейсійні спікери, культурологи і філологи. Тут можна буде поглибити знання з української літератури і повчитися влучному слову.

Чому народилася така ідея? Мабуть, тому що я живу культурою, моя робота про літературу і це мрія, яку хочеться реалізувати. І я вірю, що вона наразі потрібна українському суспільству.

Триденна школа посиленого проєктного менеджменту «Акселератор культурних ідей» відбулася в рамках проєкту “Клуб культурних менеджерів”, який реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя за підтримки Українського культурного фонду.

Учасники йшли на Акселератор з ідеєю і за три дні за допомогою фахівців школи розвивали її в проєктний документ.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...
Валерій Костюк
3.04.2026
Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався. Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. ...
Жанна Білоцька
31.03.2026
В одному з коментарів під дописом про толоку на сторінці міського голови натрапила на репліку жінки, яка з іронією запитувала: мовляв, що робитимуть двірники, коли за них інші приберуть — «бухати»? Я їй відповіла. Але ...