<
Ангеліна Махнюк

Мій майбутній проєкт – про українську літературу, бо вона наразі потрібна суспільству

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:41 | 29.10.2023 / Погляд / / Коментарі відсутні

Участь в Акселераторі культурних ідей від Клубу культурних менеджерів взала тому, що це об’єднання таких людей, які мають одну ціль. І, власне, почула стосовно Клубу від своїх колег «по культурі», які сказали: я подаюсь сюди, можливо, тобі це буде цікаво.

Мені стало цікаво і я вирішила спробувати. Для мене написання проєктів – це абсолютно нова сфера і тому все, що було протягом цих днів – це нові відкриття.

Писати проєктні заявки – це структурована справа, треба вчитися, визначати проблематику і завдання. Це потрібно, щоб в майбутньому організовувати культурні проєкти завдяки отриманим грантам.

Щодо ідеї, з якою я йшла на Акселератор. Вона стосується моєї роботи, тобто, бібліотеки. Ідея полягає в створенні літературно-мистецьких зустрічей – такого собі майданчику, де молодь і дорослі можуть презентувати свої власну творчість, зокрема вірші, де будуть профейсійні спікери, культурологи і філологи. Тут можна буде поглибити знання з української літератури і повчитися влучному слову.

Чому народилася така ідея? Мабуть, тому що я живу культурою, моя робота про літературу і це мрія, яку хочеться реалізувати. І я вірю, що вона наразі потрібна українському суспільству.

Триденна школа посиленого проєктного менеджменту «Акселератор культурних ідей» відбулася в рамках проєкту “Клуб культурних менеджерів”, який реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя за підтримки Українського культурного фонду.

Учасники йшли на Акселератор з ідеєю і за три дні за допомогою фахівців школи розвивали її в проєктний документ.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...