<
Андрій Бокоч

Люди хочуть справедливості у справі поліцейського Віктора Циплакова, але хто із них був хоч на одному судовому засіданні?

Цей запис опубліковано більш як рік тому
08:04 | 15.12.2022 / Погляд / коментарів 7

Друзі! Всі ж ви чули про резонансну справу Віктора Циплакова. ЗМІ нагадали про події дворічної давності після того, коли було винесено вердикт.

Не особливо вбачається в вироку суду хоч якась логіка. От дивіться: правоохоронець у свій робочий час виконував свою безпосередню роботу – затримав нетверезого водія. Не махнув рукою, коли той почав втікати. Не дав задню, коли дізнався, що то прокурор. Не злякався, а просто робив своє – те, що передбачено чинним законодавством.

Окремі коментатори намагались закинути, що не можна було отак просто зайти на територію подвір’я тещі прокурора. Та поясніть – мав розвернутись, вибачитись і піти геть? А якби то був не захмелілий водій, а злодій, що лізе у вікно? Чи й вбивця зі зброєю? Хоча той, хто сів за кермо після вживання алкоголю, фактично і є потенційним вбивцею…

Бачу в мережі цікаву ситуацію. Сила-силенна коментарів, репостів, вподобайок на підтримку пана Циплакова – поліцейського офіцера Нововолинської територіальної громади, котрий два роки тому затримав нетверезого працівника прокуратури, за що отримав на горіхи та сів на лаву підсудних. Люди хочуть розправи, справедливості. Це зрозуміло і логічно. Проте чи хто із них був на хоч одному судовому засіданні?

Я був на кожному – коли в залі слухань, а коли і під дверима. Зі мною був мій колега Володимир Шаповал – депутат Нововолинської міської ради. Він знав Віктора Циплакова давніше, адже тісно взаємодіє із правоохоронними органами і як помічник-консультант народного депутата України Ігоря Гузя, і як керівник ГО “Самооборона Нововолинська” та активний житель Нововолинська. Разом тримали руку на пульсі, підтримували поліцейського.

Приємно читати схвальні відгуки про правоохоронця – порядний, виконавський, вимогливий до себе, комунікабельний. Працюючи у вельми непростому селищі Благодатному, де стільки часу не було дільничного, зумів налагодити нормальну взаємодію і з владою, і з людьми.

Старости Нововолинської громади задоволені – ніколи не ухилявся роботи, навіть у позаробочий час завжди на зв’язку, в тому числі й у вихідний.

А скільки представників громадськості прийшли до адмінбудівлі у селищі, аби поспілкуватись з журналістами, висловити свою підтримку! Підтягнулись туди і нововолинці, і жителі Грибовиці із різних верств – як депутати міської ради, так і пенсіонери чи й підприємці.

Є одне прохання до вас, жителі Нововолинської громади. Незабаром судові слухання по справі Віктора Циплакова розпочнуться знову, оскільки готується апеляція. Буде вельми доцільною ваша присутність на цих засіданнях. Знайдіть час і покажіть, що справедливість таки повинна перемогти!

Джерелом для рубрики став допис депутата обласної ради Андрія Бокоча у фейсбуці

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 7
  1. Все правильно. Проте, чи наїздишся в Рожище або інші міста де відбуваються судові засідання? Коли я три з половиною роки судився зі старою місцевою владою, змушений був наймати до Іваничів буса для групи підтримки. Потім припинив – для пенсіонера-інваліда це було фінансово нереальним. Про суди у Львові, Києві, Луцьку… і говорити не буду. Аби сам туди добрався з адвокатом. Існуюча судова система України адаптована під “жирних котів”, як і прокуратура. У них все наперед чудово продумано і схоплено. В ОПУ про це відмінно поінформовані і все знають… А державні виконавчі служби та безоплатні бюро правової допомоги, можуть наймінімальнішим способом допомогти бідним лише тоді, коли у їхніх позовах не йдеться про представників місцевої\центральної влади або “грошових мішків”. У цьому випадку не допоможуть навіть, депутати ВРУ, обласні чи міські. Мафія захищає тільки своїх і свої гроші. Така правда.

    • Толік, немає кому пояснювати. Ти ж бачиш, що робиться, люди вважають, що той алкаш з прокуратури все зробив нормально, а винуватий поліцейській. Ми працювали з тобою колись разом. Бувай здоров! Жінці привіт!

  2. Не зрозумів фрази “у ВЕЛЬМИ не простому селищі Благодатному”?..і шо тут “вельми”?..в селищі проживає 3,5 тис ,з 5,2 населення,пенсіонерів яким за 55 років..не чув про мафіозні розбірки і нічну стрілянину нарколилерів по ночах…випадки кіднеппінгу і торгівлі зброєю- не зафіксовані…а от “вельми” не має дооріг і тротуарів-згідний..але це питання до Бокоча я не до шерифа.

  3. Якщо чоловік заховався у своєму помешканні, то Цеплакову не потрібно було лізти до нього а викликати оперативно слідчу групу,яка й розібралась з цією ситуацією,все!

    • Ти закон знаєш? Закон ДОЗВОЛЯЄ поліцейському заходити на приватну територію ДЛЯ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ. Це фактично єдиний випадок коли це дозволено. Взагалі не зрозуміло чому ня cправа розглядається довше 5 хвилин.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...