<
Олександр Громик

Лист від Іваничівської районної ради мене, як заступника міського голови, просто обурив

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:20 | 7.03.2018 / Погляд / коментарі 4

Сьогодні мені потрапив до рук лист від Іваничівської районної ради, підписаний її головою. Мене, як заступника міського голови, а також жителя Іваничівського району, він просто обурив.

Проблема медичного обслуговування жителів навколишніх сіл Нововолинська не є новиною, її вирішення є можливим шляхом перерахування частини (розрахованої шляхом формульної системи) медичної субвенції з районного бюджету міському, що передбачено та дозволяється Бюджетним кодексом України. Але упродовж багатьох років Іваничівська райрада відкидає навіть можливість розгляду даного питання. Враховуючи зміст листа, тепер розумію чому. Особливо вразило мене останнє речення… А тепер скажу як мешканець району, шановний, Андріє Анатолійовичу!

Ні я, ні мешканці району не готові платити так звані «благодійні внески», як Ви це стверджуєте. Здоров’я мешканців району, а не заробітна плата адмінпрацівників, має бути пріоритетним завданням районної влади. Натомість, Ваші відписки свідчать про протилежне!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 4
  1. Конкретна пропозиція міському голові В.Сапожнікову від голови Іваничівської райради. Мала б бути і конкретна відповідь найвищой посадової особи міста, що виконує функції Держави у Нововолинську, і до якої звернулась інша державна, найвища посадова особа району. А до чого тут ви, пане О.Громику? Перебираєте на себе функції “цапа-відбувайла” міського голови, яким був колись, упродовж півтора десятка років В.Рожелюк? Постарів, вочевидь, дуже постарів дідуган… Воно вам не треба, як і не потрібно виконувати дурні вказівки “папіка”. Це до добра не доведе.

  2. Голова райради хоче, щоб гроші з держ.бюджету на медицину йшли в Іваничівську лікарню, а люди хай лікуються в Нововолинську.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...