<
Ярослав Матвійчук

Дорозі Володимир-Устилуг – бути! Незабаром буде покладено перший шар асфальту

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:40 | 10.09.2020 / Погляд / , , / коментарі 2

Ми наполегливо і системно працювали, аби шлях з Володимира на Устилуг був зроблений! Сталося – держава пішла нам назустріч.

Як громадянин, як володимирчанин, зрештою – як перший заступник міського голови щиро вітаю усіх вас і самого себе із початком робіт.

Ця транспортна артерія – стратегічна і важлива не лише для міста, а й для України взагалі, оскільки то без перебільшень ворота у Євросоюз – за кордоном вже починається Польща.

Системна і наполеглива праця, численні поїздки дали нарешті результат. Ми гідно провели ініціативу через низку слухань, аналізів, експертиз.

У перемоги чимало є імен, чимало людей працювали над задачею. Результат – наш спільний тріумф, що не може не мотивувати рухатись далі, вперед, до змін і кращого. Це відчувається особливо після низки невдач, після розчарувань, коли опускались руки.

Проте поряд були ті, хто допомогли не здатись, хто показав, що командна робота на різних рівнях дає плоди.

Не можу в цьому контексті не відмітити внеску народного депутата Ігоря Гузя, що тримав руку на пульсі та усіляко сприяв, аби кошти на цей українсько-польський проєкт таки були виділені. Він – мотиватор, мотор, особа, яка не може не надихати.

Чимало у вирішення питання вніс і пан Анатолій Посполітак, було налагоджено тісний і конструктивний діалог. Відчувається – фахівець, людина справи. Впевнений, у нас будуть ще численні спільні здобутки і напрацювання.

Між іншим, а чи знаєте, що дорога могла би бути ще раніше? Вперше про неї заговорили ще при ексгубернаторі Гунчикові. Ба більше – розглядався варіант, що спершу зроблять саме Володимир-Волинський – Устилуг, а вже потім візьмуться за автошлях до Луцька.

Це має свою логіку, адже питання у тому ж таки прикордонні. Проте – не вистачило нашим обласним чиновникам чи то політичної волі, чи то мотивації чи ще чогось, аби дотягнути ідею до дії…

Раптом настає зміна влади. Знову піднімається питання передбачення коштів! Однак відставка прем’єра вносить корективи. Зрештою, численні робочі зустрічі – від Облавтодору і Кабміну, від губернатора і нардепа нарешті дали бажане.

Та це все – історія, котра, зрештою, закінчилась позитивно. Дорозі – бути!

Залучений польський підрядник, про котрого чув позитивні відгуки.

За найкращими прогнозами та сприятливій погоді вже незабаром буде покладено перший шар асфальту.

Триматиму руку на пульсі, обов’язково долучатимусь до контролю ведення робіт.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2
  1. Хай посилає Всевишній всім здоров’я терпіння мудрість виваженість і злагодженість в роботі! Дорозі бути!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...
Анастасія Криштанович
1.05.2026
Станом на березень 2026 року до ЗСУ вступили 12 000 людей з місць позбавлення волі — 11 820 чоловіків і 180 жінок. «Принцип» провів перше комплексне дослідження досвіду цих військовослужбовців. — «Служба у «Шквалі»: ...
Вадим Кириченко
29.04.2026
А ви помічали одну неприємну закономірність: найбільш гучні противники мобілізації та головні ненависники армії - це далеко не ті, хто щось створює, розвиває або бере відповідальність за своє життя і країну. Якщо ...
Катаріна Матернова
27.04.2026
Сорок років тому, наприкінці квітня, я йшла через київський аеропорт і вийшла назовні під отруйне небо. Я була молодою студенткою, яка поверталася з Єревана до Чехословаччини. І ніхто мені не сказав, що за три дні до того ...