Державна символіка – це не прикол, а знак найвищої громадянської відповідальності

Синьо-жовті прапорці на аватарках я б не хотів сприймати, як перемогу форми над змістом. Чим трепетнішими є формальні приналежності до українського – тим вони беззубіші.

Зовнішня декларація українського дуже часто підмінює суть і звільняє від реальних дій. Тому вішання синьо-жовтих прапорців на аватарках – це напрочуд мило, гарно, похвально й аплодисментно (нічого проти я не маю).

Але я б хотів, аби услід за вішанням синьо-жовтих прапорців на аватарках негайно, з завтрашнього дня (або краще з сьогоднішнього вечора) пішли наступні дії. А саме: ні – мові окупанта в повсякденному житті, ні – російській музиці у плейлистах, ні – російським ютубам на комп’ютері, ні – російським книжкам та фільмам.

Бо негоже вішати синьо-жовтий прапорець на аватарку й далі, як ні в чому не бувало, перепощувати всілякі картинки-мотиватори чужою мовою, всілякі статейки публікувати, а в навушниках слухати улюблену роспопсу.

Не здивуюся, якщо багато синьо-жовтих аватарок уже розкупили квитки на концерти Йолки 15-го лютого, Гаріка Крічевського 4-го березня, групи Фристайл 5-го березня, ВІА Лейся песня 6-го березня, ну і ясна річ на 8-ме березня – Міхаїл Шуфутинський (концерт для милих дам).

Невинні аватарки мають стати зубатими. Не потішними, не мімішними, не няшними – а дієвим символом реального протистояння ворогові. І це не про фронт чи наступ – це, власне, про щоденне життя.

Синьо-жовтий прапорець на аватарках мав би стати символом свідомої відмови від усього російського як ворожого. А не просто формальною потіхою задля вподобайок і ахів-охів.

Я б дуже хотів, аби кількість синьо-жовтих прапорців на аватарках дорівнювала кількості принципових українців. Я б дуже хотів, аби кількість синьо-жовтих прапорців на аватарках дорівнювала кількості людей, які вийшли з руского міра у всіх його проявах. Бо синьо-жовтий колір – це зараз антиросійський колір.

На час, поки синьо-жовті прапорці майорітимуть на ваших аватарках, забудьте, будьте ласкаві, про найменшу присутність будь-чого російського у вашому повсякденному житті. Спробуйте бодай один день.

Заради отого самого прапорця на аватарці спробуйте бодай один день (це всього-навсього 24 год) обійтися без нашого одвічного «оце для людей напоказ, а це – для себе».

Я вітаю кожну людину, яка обдумано, глибинно, усвідомлено ставиться до наявності державного прапора в себе на аватарці.

Державна символіка – це не прикол, не флешмоб, не масова манія, не бурхлива мода, не ситуативний хайп і не тренд. Це – знак найвищої громадянської відповідальності. Це – відповідально, врешті-решт. Саме тому я б дуже просив наситити реальним змістом державний прапор у себе на аватарці.

Бажано, звісно, робити це без стихійних флешмобів, але вже, як то кажуть, назвався синьо-жовтим – то ставай антиросійським. У всьому. І не напоказ.