<
Сергій Радкевич

Депутати-шкідники або враження про останню сесію каденції

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:15 | 2.10.2020 / Погляд / , /
11
/ Коментарі відсутні

Як ви, володимирчани, знаєте, наближення виборів означає не лише те, що звідусіль линутимуть обіцянки – це ще й завершення терміну повноважень міського голови та депутатського корпусу.

1-го жовтня відбулась остання сесія Володимир-Волинської міської ради.

Наступна вже матиме цілком інший формат – з приєднаними селами, і, переконаний, новим очільником. А ще – вона була останньою для депутатів цієї каденції (а для деяких, мабуть, і в житті).

Мене здивувала байдужість окремих колег по мандату, котрі просто без поважних причин проігнорували прийняття важливих рішень для жителів міста. Таке враження, що вони забули про тих громадян, які їм делегували повноваження. Прикро повідомляти, але майже половина питань, які виносились на сесію, не були проголосовані через … небажання депутатів голосувати.

Після обрання мене депутатом у 2015-му році для себе вирішив, що буду працювати в комісії, яка опікується питаннями житлово-комунальної сфери, а основним напрямком обрав безпеку та комфорт для жителів міста.

Першими моїми вимогами до комунальних служб міста стосувалися впорядкування дорожніх знаків в місті, нанесення дорожньої розмітки на пішохідних переходах та їхня підсвітка у темну пору доби.

Траплялось, що мені відмовляли, обгрунтовуючи високою вартістю, що для міста дорого придбати спеціальний прожектор для підсвітки пішоходних переходів. Нема питань – придбав сам, за власні кошти і встановив його біля школи №2. Чи подякувала влада? Так. Цькуванням поліції.

На крайню сесію Володимир-Волинської міської ради я підготував два запити: один щодо впорядкування, встановлення дорожніх знаків на найбільш небезпечних ділянках міста, де найбільше було ДТП. Причинами аварій вважаю саме відсутність знаків. Інший запит стосувався захисту наших дітей в період карантину в навчальних закладах. На жаль, вони не були підтримані.У відповідь почув лише коментарі, що більше нагадували передвиборчі гасла…

Я,звісно ж, не зупинився і наступного після засідання дня звернувся до міського голови, аби він своїм розпорядженням доручив встановити дорожні знаки, які відсутні у Володимирі. Також було доручення в тестовому режимі в закладах освіти здійснювати температурний скринінг у дітей при вході в приміщення, поки вони не контактували з іншими дітьми.

Чому депутати пройшли осторонь та проігнорували мої ініціативи, залишимо відкритими питаннями. А громаді варто задуматись, чи є сенс їм обирати своїми представниками шкідників.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наталія Тарковська
30.04.2024
Під час розмов з цивільними я чую, як люди в селі ховаються від оборони своєї держави, як хваляться тим, що «краще живий ...
Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...