<
Марина Токар

День захисників і захисниць у школах: чи вітати дітей?

Цей запис опубліковано більш як рік тому
18:05 | 13.10.2021 / Погляд / , / коментарі 2

Діти не мають стосунку до свята 14-го жовтня як безпосередні учасники. Саме тому в День захисників і захисниць доречно вітати лише тих, хто причетний до захисту України.

Чому подарунки до “гендерних” свят десуб’єктивують учнів?

Отже, хлопців у багатьох школах досі вітають як майбутніх захисників, а для дівчат є дзеркальне свято — 8-ме березня. Від самого початку ця дата була про боротьбу всіх трудящих жінок за рівні права з чоловіками та за емансипацію. З точки зору психоаналізу, це був як пошук визнання.

Наразі сенс свята 8-го березня втрачено. Важливе слово “трудящі” взагалі зникло із сутнісного ядра розуміння дати. І якщо вітати в школах дівчат як майбутніх жінок, то чому б не вітати їх і з Днем матері як майбутніх матусь? Моя особиста думка: не варто вітати дівчат лише через приналежність до своєї статі.

До того ж у нас вітають наче з якимось певним очікуванням: що дівчина зросте “емансипованою особистістю”, а хлопець — “достойним захисником Вітчизни”. І в очікуванні якогось абсолютно невизначеного та непрогнозованого майбутнього дітям ще й дарують подарунки.

Біда в тому, що презенти до “гендерних” свят теж вельми негативно впливають на розвиток юної особистості. Вони масифіковані: однакові конструктори, іграшки, набори, кілька тюльпанів. Але кожна дитина має власну індивідуальність! Однакові подарунки призводять лише до десуб’єктивації дівчат і хлопців.

Чим це загрожує? Людина перестає відчувати особистісність. Виникає потреба бути, як всі, виглядати, як усі, володіти благами, які є в усіх. Хто ці міфічні «всі» — люди часто й не замислюються. А от прагнення до уніфікації вкорінюється в свідомості на все життя. І це невимовно сумно.

Можливо, ви помічали, що зараз світ переживає розквіт нарцисизму? Це теж один із проявів тривалої десуб’єктивації особистості. І тільки кількість лайків під фото дає людям усвідомлення, чи вони — “достойні”, “помітні”.

Людині важливіша думка спільноти про неї, аніж власне бачення себе. Люди мріють наблизитися до міфічного ідеалу, поступаючись індивідуальністю. Ось це і є довгостроковим наслідком десуб’єктивації.

Чи справді душа бажає свята? Запитайте дитину

Шановні батьки, а тепер хочу звернутися до вас. Перш ніж домовлятися про збір коштів на подарунки для дітей на 14-те жовтня та 8-ме березня, будь ласка, запитайте у синів і дочок, чи їм це відгукується? Послухайте, поговоріть з ними. Які в них побажання? Можливо, вони хочуть замість сюрпризів та солодкого столу витратити кошти на купівлю корму для тварин-безхатьків у зоопритулках? Почуйте бажання юних особистостей.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2
  1. Мapинко, хто ти по пpoфесії?
    Бо оте, шо пан вище у кoментapі написав, нaзивається “мapазм”.
    Шоб ти знaла, мoже пpигoдиться…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...
Анастасія Криштанович
1.05.2026
Станом на березень 2026 року до ЗСУ вступили 12 000 людей з місць позбавлення волі — 11 820 чоловіків і 180 жінок. «Принцип» провів перше комплексне дослідження досвіду цих військовослужбовців. — «Служба у «Шквалі»: ...
Вадим Кириченко
29.04.2026
А ви помічали одну неприємну закономірність: найбільш гучні противники мобілізації та головні ненависники армії - це далеко не ті, хто щось створює, розвиває або бере відповідальність за своє життя і країну. Якщо ...
Катаріна Матернова
27.04.2026
Сорок років тому, наприкінці квітня, я йшла через київський аеропорт і вийшла назовні під отруйне небо. Я була молодою студенткою, яка поверталася з Єревана до Чехословаччини. І ніхто мені не сказав, що за три дні до того ...