<
Микола Лукашук

Чи може декретна відпустка тривати місяць або Як я працював у культурі Нововолинська

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:15 | 28.08.2020 / Погляд / коментарі 2

Розкажу історію, яка трапилась зі мною рік тому. Все закінчилось не дуже гарно, але показало чимало.

Я все життя співаю. Скільки себе пам’ятаю – стільки і співаю. Постійно на сцені, завжди задіяний у самодіяльності. То певно на рівні генів, бо чудовий голос має і матуся. Чимало де виступав. Як хто не знає, у 2016 році навіть переміг у міському конкурсі «Голос Нововолинська».

Влітку минулого року чудова жінка і талановита співачка Людмила Бадира пішла в декрет. Дзвонять до мене – є 0,25 ставки вокаліста у міському Будинку Культури, чи не пішов би. А я що, я і пішов!

Так почав підіймати культуру міста офіційно, ще й отримувати за wt певну копійку. Мене вже і внесли в програму з нагоди урочистостей до Дня Міста.

І все було би добре, коли би не моя принципова натура, що завжди прагне справедливості…

У липні, певно, можновладці були у відпустках, то пропустили. А я ж вийшов в ефір, аби висловити своє невдоволення тим, як посипання вулиць називають ремонтом асфальтного покриття. Місто пошуміло, полетіли лайки-коменти-репости. Ситуацію, правда, не змінило.

Вже будучи при посаді (нагадаю – 0,25 ставки вокаліста у Будинку Культури), виходжу в фейсбук-простір знову з гнівним відео. Щороку перед міськрадою підрихтовують асфальт. Попри те, що в місті є море страшних вулиць, де ні пройти, ні проїхати, так все ж ні! В пріоритеті – перед міськрадою треба все привести до ідеального стану, “вбахавши” в то бюджетні кошти, які могли б бути використані більш ефективно і з користю.

Нагадаю, я вже в програмі, іде підготовка повним ходом.

І тут мене викликає до себе керівництво… Кажуть, що треба писати заяву на звільнення, бо Людмила Бадира хоче вийти з декрету. Місяць. Місяць вона пробула в декреті – і виходить? Такого не буває.

Заяву я, звісно ж, написав, питань нема. Вже потім дізнався, що Левкову викликав до себе Сторонський і вчистив, чому це вокаліст, який отримує зарплату (нагадаю ще раз – аж 0,25 ставки) з міського бюджету таке робить. Потім чув, що і з програми хотіли вирізати, але співати ж комусь треба?

Розлютив я тоді чинного мера, ой розлютив… « Як це так, чому він співає в нас, а разом з тим ганьбить владу?!» – негодував Віктор Борисович.

Щиро сподіваюсь, що незабаром у Нововолинську нарешті вимкнеться режим Радянського Союзу і кожен матиме право на вільне вираження своєї думки.

#міступотрібнізміни!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2
  1. В.Сапожнікову потрібно піти самому, ще до виборів. Аби не набратися ще більшої ганьби на старість.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...