<
Сергій Годлевський

Час війни формує наше обличчя в Європі, і з нації низькооплатних працівників ми стаємо нацією-взірцем

Цей запис опубліковано більш як рік тому
05:11 | 17.05.2022 / Погляд / Коментарі відсутні

Йде 82-й день визвольної війни. А що з нами, дорогі Брати і Сестри? А знами відбуваються певні зміни, які ми вже не дуже бачимо, але вони є.

Пам’ятаєте, як було на початку вторгнення? Ми не спали по ночах, перечитували найновіші новини з інтернету, читали всерізних експертів (разом із диванними) і звичано чекали, що Паски все скінчиться… Так не сталося і не станеться в найблищий час… Чому?

До війни росія готувалась, там чітко розуміли і розуміють, що без України імперія не зможе існувати… Саме Україна була тією благодатною лагуною, яка живила монстра… Саме Україна давала розумовий, технічний, а саме головне – людський матеріал і цимент для скріплення імперії, яка мала багато тріщин.

Гляньте на “особєй” в білокаменній, всі ці валєтіни матвієнки, дмітрії казакі, і їм подібні, або напряму походять з України, або мають українське походження. Я вже не говорю, скільки є тих в кого “дедушка, бабушка – хахол, або хахлушка”…

Ось чому так сильно навіювались міфи типу “братнього народу” “общей купєлі”, “ми же братья”, але все це повнійший обман і облуда.Це більше нагадує історію про злочинця, який захопив і ув’язнив жертву, гвалтував її, і в наслідок цьго всього появились діти, і видавати усе це за щасливу сім’ю…

Світ міняється. Україна виходить із страшних обіймів Каїна і будується нова реальність. Нова Реальність – Новий Світ, він відбувається і приходить до нас тихо і красиво, подібно як розпускається навесні дерево: ми не бачимо цього процесу, але фіксуємо миті Величі і Божої Краси…

Ми ніби замітили, але вже забули, як Україна очистилась від суркісів, рабіновичів, ків, іншої наволочі, десь сидить в клітці собака-медведчук, а “аксана марченко настойчєво абращаєтца”, але нас це не обходить, ми вже це пройшли.

Хтось ще десь гавкає, хтось сидить тихенько, але це вже в минулому…. Україна пішла Далі. Так я не відкидаю того, що вони намалюються після війни (я про це писав в попередніх дописах) оповідатимуть про свої ” подвиги і звершення в глибокому підпіллі в містах і віллах затишної Європи”, все це буде, але вороття на подіум суспільного життя їм є не можливий…

Сьогодні відбувається і переосмислення важливості цінностей “Армія, Віра, Мова” і тут не “какая разніца”, тут важливо зрозуміти, що війна і руйнування найбільші відбуваються там, де ” неслось асвабажденіє”…

Чому там? – Бо там мав бути ” руzzкій мір”. Ось і наступив час, коли путіну прийшлось застосувати, ще один потужний підрозділ свого спецназу, це упц мп, до речі, він їх і в звернені чуть не назвав “русской церковью”, але чітко підкреслив, що московського патріархату, а вони тут в Україні далі правлять байки про “українську церкву”, про самостійність і навіть волають, що “нада шото делать?”.

Приймуть вони остаточне рішення, коли імперія орків розпочне крушитися, тоді прибіжать і будуть доказувати, “що були завжди разом”… АЛЕ… Зверніть увагу на одну особливість… Аби не сталось того, що сталось із проголошенням Української Незалежності у 1991 році…

Пам’ятаєте? Коли валилась імперія срср і комуністична номенклатура розуміла, що цього не вберегти…вона “прийняла рішення”

– Що ви хочете? – запитала в народу.

Народ відповів – Незалежності!

Будь ласка – відповіла комуністична кліка. – Маєте Гімн, Герб, Стяг (жовто-блакитний) Конституцію (в скорому часі), ні- ні! ОУН-УПА, не визнавайте, як можна? “в спіну стрєлялі дедам” історію? – “общєю напішєм з табачніком-історіком- академіком-міністом”, “посмотрім “сватов”, лоліт, кіркорових, поескадроним з газмановим, “апракинем стаканчік под “любе”- ” давай вас, давай за нас і за десант і за ..” але….залишіть нам владу, залишіть банки, заводи, фабрики, енергетику, трубопроводи…залишіть нам все, а собі візьміть Незалежність…

Тоді, розпочалося форменне ограблення Держави, вкорінення корупції середньазіатського типу, експеременти з Людом Українським, а саме тримання Його без зарплати по пів року, грабіж і заганяння в епоху 19 ст. українського селянина (обробіток землі кіньми) і скуповування сільгоспродукції за безцінь, а “ти дурний Яську роби з ранку до ночі…

І Нарід Український почав ратувати – ” Та на що нам та Незалежність? Як жити?”

А ворогами ставали ті, хто боровся за цю Незалежність і ходив на мітинги і акції з кінця 80-х… мов – “То ви принесли розруху і привели бандитів до влади?!”

Тут йдеться про становлення Держави, а я про московську філію православної церкви, яка в одночасії захоче заховатися в лоні ПЦУ і отруїть своєю прихованою московською сутністю Українську Християнську сутність…

Але сьогодні путлер ще марить підняти “страну агромную на смертний бой за веру православную”…

Рушиться в імперії все, нічого не получається, лукашенко крутиться ” як в штани нас…в” і боїться рушити з півночі, бо кінець його близький, але і подітись нема куди…”руzzкій мір” не спрацював і все більше люду відходять з його облудного туману і ніхто не виходить з букетами ” асвабадітелей” зустрічати. Українська армія, яку путлер мав розбити за чотири дні успішно витримала натиск і повлі крушить орків пі Чорнобаївкою і в других місцях…

Ми би хотіли скоріше? Я теж, але є так як є, саме головне що кришем їх на січку…

Кожен день йдуть повідомлення про перезід громад в лоно ПЦУ, але …

ЧАС, друзі ЧАС…

Плід має дозріти в певному проміжку ЧАСу,дозрівання Плоду в лоні матері потребує ЧАСу (передчасні роди часто закінчуються трагедією).

Реабілітація і відновлення організму після важкої трамви теж потребує ЧАСу, також реабілітація і відновлення Нації, теж потребує ЧАСу…

Формування нової Свідомості Вільної Людини потребує ЧАСу…

На привеликий жаль ЧАС війни забирає життя найкращих синів і дочок України…кожен день гинуть Герої.

Це стало Буденною трагедією, коли ми зустрічаємо загиблого Героя…

Невимовною Біллю є ЧАС для Легендарних Захисників Азовсталі, але ЇХ ГЕРОЇЧНИЙ ЧАС, це ЧАС формування Новітньої історії України, ЇХ ЧАС ніби жертовна Молитва за Україну…

ЧАС війни формує Наше обличчя в Європі і з Нації низькооплатних працівників, ми стаємо Нацією взірцем, Нацією гордих Воїнів, на яких з Повагою і Шаною будуть дивитись Народи Європи…

А ще казали старі люди ,”Аби вивести вошей з кожуха, потрібен ЧАС”…

І все в нас вийде… “Борітеся- поборете”. Не чекайте і, виганяйте вошей з кожуха, бо нам в ньому ходити… І пильнуйте ЧАС…

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...